Михайло Юрчакевич
Михайло Юрчакевич | |
---|---|
поль. Mychajło Jurczakewycz | |
Чинность | священик, дѣятель Лемковской републикы Флоринкы |
Уроджѣня | октобра 29., 1869 Росстайне |
Упокоеня | септембра 6., 1952 (82 р.) Щецин |
GKG:/g/120y85dd;
|
Михайло Юрчакевич (*29. октобра 1869, Росстайне – †6. септембра 1952, Щецин)[1] — грекокатолицкый священик, предсѣдник влады Лемковской републикы Флоринкы. Участник и представитель лемковской делегации на Парижской мирной конференции (1919), въедно з Александром Циханьскым и Ярославом Качмарчиком.
Штудии и священича служба
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1889 закончив класичну гимназию в Яслѣ, продовжив науку в духовной семинарии Барбареум в Вѣдню. Рукоположеный в року 1894. В роках 1894–1896 быв администратором парохии в Кривому, наступно в роках 1896–1898 администратором парохии в Росстайном. В роках 1898-1923 парох в Чорному, в роках 1924–1947 парох во Ветлинѣ.[2]
Политична чинность
[едітовати | едітовати жрідло]- Русофилство и перзекуции
- Быв русофилскы ориентованый: в Чорному заложив читалню общества Качковского, быв при основаню и Руской Бурсы (Горлицѣ). В роках 1909–1915 быв выбраный до администрации Горлицкого повѣту. Але быв подозреным з пропагации православия, за што быв двараз суспендованый церковнов верхностьов, наконець рр. 1914–1917 перебыв в арештѣ.[2]
- Лемковска република Флоринкы
- 27. новембра 1918 двохтысячне вѣче в Гладышовѣ выбрало Руску Раду, перетворену пак на Повѣтову Руску Раду (ПРР) про повѣты горлицкый, кросненскый и ясельскый, на челѣ котрой став о. Михал Юрчакевич. 5. децембра 1918 во Флоринцѣ быв выбраный на чело Началной Рады Лемковины (НРЛ),[3] а на далшых вѣчах тыж едным з трьох делегатох Лемковины на Парижску мирну конференцию. В конци децембра 1918 быв принятый въедно з Александром Циханьскым в Празѣ президентом Чехословакии Т. Масариком и став ся головным пропагатором новой прочехословацкой ориентации серед Лемкох. В януарѣ 1919 НРЛ и ПРР самороспустили ся, передаючи свою владны функции Карпаторуской радѣ в Пряшовѣ. В марцу 1919 о. Михал Юрчакевич утѣк до Кошиць перед нападом польскых воякох. За його неприявности веденя в лемковском руху докончовав Ярослав Качмарчык, помѣрнѣйше наставленый ку Полякам. Юрчакевич вернув ся до Чорного в апрѣлю 1919 по гаранциях безпекы од польской влады, але уже по пару дньох 22. апрѣля 1919 вночи быв арештованый. О ходѣ и выслѣдках процеса Юрчакевича ай иншых членох ПРР нич не знати, але одтогды о. Михал Юрчакевич стратив ся з политичной сцены и до политикы ся нигда не вернув.[2]
Послѣдны рокы
[едітовати | едітовати жрідло]Под тиском польской влады перемышльскый епископ Йосафат Коциловскый перенюс в року 1924 отця Юрчакевича до села Ветлин (9 км од Ярослава). В часѣ Акции Висла быв выселеный до Щецина, де быв даякый час в арештѣ и де е похованый.[2][1]
См. тыж
[едітовати | едітовати жрідло]Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Богдан Горбаль: Лемківська республіка Флоринки. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 Сс. 401–402. укр.
- Богдан Горбаль. Отец Михал Юрчакєвич (1869-1952): Proboszcz Łemków // Лемківскій річник 2012. — Крениця-Ліґниця: Стоваришыня Лемків. — С. 98—133.
- Ks. Michał Jurczakiewicz. billiongraves.com. Архівна копія з оріґінала зроблена 05-12-2020. https://web.archive.org/web/20201205021813/https://billiongraves.com/grave/Micha%C5%82-Jurczakiewicz/29055857. [перевірено 05-12-2020]. англ.
- Dmytro Błażejowśkyj: Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolśkoji Administratury Łemkiwszczyny (1828-1939), Lwów 1995, ISBN 5-7745-0672-X
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Mychajło Jurczakewycz на польскій Вікіпедії.