Щецин

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морскый пристав в Польщи
Щецин
Szczecin (пол.)
Застава Герб
Застава Герб
Держава Польща
Воеводство Западна Померания
Президент Piotr Krzystek
Координаты 53°26′00″ с. ш. 14°32′00″ в. д. / 53.433333° с. ш. 14.533333° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 300,55 км²
Надморска вышка 0–131 м
Жителей 400 990[1] особ (2020)
Часова зона UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код (+48) 91
Поштовый индекс 70-001 ... 71-899
SIMC 0977976
Официалный сайт [1] вецеязычный
Щецин (Польща)
Red pog.png

Ще́цин, (пол.) Szczecin, (нѣм.) Stettinгород на сѣверозападѣ Польщи, з обывательством 400 990 особ (юн 2020) семый найвекшый в державѣ,[1] административный центер Западнопоморского воеводства.

География[едітовати | едітовати жрідло]

Лежить в устю Одры, около 70 км од отвореной акватории Балтицкого моря и 16 км од нѣмецкой границѣ. Узел автодорожный и желѣзничный, морскый пристав, меджинародне летиско Щецин-Голенюв.[2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Суть свѣдчѣня, же ту жиючы люде уже перед 2500 роками плавали по морю.[3] Славянска осада ту на Замковой горѣ взникла не позднѣйше як в другой половцѣ VIII. стороча.[2] В X. сторочу закладатель польского штату Мешко I. прилучив Щецин ку Польщи.[3] В року1181 Щецин войшов до Священной римской империи.[2]

В року1243 достав статус города з магдебургскым правом и зоставав центром герцогства Западной Померании. Просперовав, прилучивши ся ку Ганзейской лизѣ в року 1360. В 1637 году он перейшов Бранденбургскому маркгрофу, который го контроловав до року 1648, коли быв добытый Шведами. В року 1720 году забраный Пруссиев и зостав под контролов Германии, покля по Другой свѣтовой войнѣ не зостав одданый Польщи.[3]

Газдовство[едітовати | едітовати жрідло]

Основу газдовства в зачатку XXI. стороча чинять приставовы службы: около третины морскых комерчных перевезень Польщи (угля — главный експорт); товары, везены по Одрѣ из Чехии, Мадярщины и Германии. Иншы конарѣ, окрем лодярства, включають потравиновый промысел, металообробку, продукцию штучных гноив и машинарство. Електроенергию про газдовство города и сѣверозапада Польщи продукуе угляна електрарня Долна Одра (Нове Чарново, 1350 МВт; 2020).[3][2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. June 2020. http://demografia.stat.gov.pl/bazademografia/Tables.aspx. Одказ перевіреный 2020-12-06. 
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Савлов М. Е.; Миско Н. К.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Encyclopædia Britannica