Юстина Матяшовска

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юстина Матяшовска
Уроджѣня Юстина Кындьова
марца 27, 1931(1931-03-27)
Орябина, Чехословакия
Умертя cептембра 11, 2018 (87 р.)
Пряшово, Словакия
Псевдоним Юстина Кындя, Терка Брежна, Юстина Полянска[1]
Занятя писателька,
зберателька фолклора
Язык творов русинскый
Жанры повѣданя, поезии
Темы живот в Орябинѣ, минуле краю
Тренд реализм, гумор

Юстина Матяшовска, родж. Кындьова, * 27. марец 1931, Орябина, окрес Стара Любовня – † 11. септембер 2018, Пряшоворусинська писателька зоз Пряшовского края, авторка книжок прозы и поезии, написаных гваров родного села.[2]

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Юстина Матяшовска походила зоз многодѣтной родины Ивана Кындѣ, зберателя фолклора, автора книжкы споминок «Дрітарі» (1974). Зачаточну освѣту достала в родном селѣ. Абсолвовала горожанку в Старой Любовни и шпециальны курзы працовникох здоровництва, отворены в року 1948 при Украинской Народной Радѣ Пряшовского края. Служила в здоровництвѣ, пак в окружном комитетѣ Сполку словацкых жен в Стропковѣ, пак в редакции новинкы «Нове життя». В року 1955 оддала ся за Йозефа Матяшовського и въедно одышли до Чех, в Чешскый Крумлов. Неодовго зоз сыном Йозефом вернули до родного краю. В Пряшовѣ Юстина Матяшовска працьовала секретарьков в апаратѣ КСУТу, а пак в редакции «Дружно вперед», одкы пензионовала.[2]

Творба[едітовати | едітовати жрідло]

Юстина Матяшовска писала бесѣдов родного села вершы, балады, курту прозу, зберала фолклор,[3] ей творба появляла ся в украинскых, а од року 1989 и в русинскых периодиках и антологиях.

Окремыма книжками вышли:[2][3]

  • Орябинський вінок (вершы, 1975)
  • Великі дрібнички (повѣданя, 1979)

Найкрасшы в творчости Юстины Матяшовской суть балады.[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Мамко, куп мі книжку, с. 128.
  2. 2,0 2,1 2,2 Мирослав Ілюк.
  3. 3,0 3,1 Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина, с. 214.
  4. Муза спід Карпат, с. 114.