Перейти до вмісту

Штефан Сухый

Зо сторінкы Вікіпедія

Штефан (або тыж Степан) Сухый (словен. Štefan Suchý; 24. мая 1946, Нехваль Полянкы, Чехословакія) є русиньскый поет, педаґоґ, прозаік і драматік автор дакотрых русиньскых учебників, лавреат меджінародной Премії Александра Духновіча за русиньску літературу (2000).

Народив ся 24. мая 1946 в селї Нехваль Полянкы Гуменьского окресу. Основну школу выходив у своїм роднім селї, середню Общо-освітню школу в Гуменнім. По єй успішнім закінчіню штудовав на Філозофічній факултї Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові, де промовав в одборї україньскый язык – словацькый язык. По высокій школї зачав редакторовати в редакції народностно-етнічного высыланя пряшівского розгласу. Од 1973 р. учів україньскый і словацькый язык на строярьскім учіліщу в Снинї. Од другой половины 90-х років 20. ст. аж до року 2008 быв методіком русиньского языка на Методічно-педаґоґічнім центрї в Пряшові. Дїтём і русинству присвятив цїлый свій професіоналный жывот. Є автором дакотрых русиньскых учебників: „Літературна выхова про 5. класу ОШ“, „Літературна выхова про 6. класу ОШ“, „Русиньска література про 3. класу ОШ“ і „Русиньска література про 4. класу СШ“.

Свою писательску путь зачав уж як штудент высокой школы. Тогды свої творы писав по україньскы. В тім языку выдав і першы зборникы поезії „Гірська вишня“ і „Сонячна композиція“. Так через поезію ся вертать до свого родного краю і ку близкым людём в нїм, якых у своїм сердцї утримлює з ласков дотеперь. До року 1989 писав по україньскы, по переворотї в роцї 1989 зачав писати русиньскым языком. В роцї 1994 му выходить перша по русиньскы написана книжка поезій під назвов „Русиньскый співник“, яков ся уж тогды запрезентовав як єдна з найвыразнїшых особностей у літературї Русинів Словакії в сучасности. Свої поезії і публіцістічны творы реґуларно друкує на сторінках Інфо Русина, Народных новинок, в колектівных зборниках, календарях і інде. Він є автором і далшых русиньскых зборників поезій про старшых – Енді сїдять на машыну вічности і Аспірін, зборників стишків про дїти: Азбукарня, Слон на Кычарї або Незабудка. Выдав і зборник гуморно-сатірічных повідань під назвов „Як Руснакы релаксують“. Мімо того приготовив і пару драматізацій гер про радіо і театер, котры у слухателїв здобыли великый успіх. В сучасности автор жыє у Стащінї (Сниньскый окрес), де мімо літературной творчости ся повинує садовництву і турістіцї.

Жрїдла і одказы

[едітовати | едітовати жрідло]