Штефан Сухый
Штефан (або тыж Степан) Сухый (словен. Štefan Suchý; 24. мая 1946, Нехваль Полянкы, Чехословакія) є русиньскый поет, педаґоґ, прозаік і драматік автор дакотрых русиньскых учебників, лавреат меджінародной Премії Александра Духновіча за русиньску літературу (2000).
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Народив ся 24. мая 1946 в селї Нехваль Полянкы Гуменьского окресу. Основну школу выходив у своїм роднім селї, середню Общо-освітню школу в Гуменнім. По єй успішнім закінчіню штудовав на Філозофічній факултї Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові, де промовав в одборї україньскый язык – словацькый язык. По высокій школї зачав редакторовати в редакції народностно-етнічного высыланя пряшівского розгласу. Од 1973 р. учів україньскый і словацькый язык на строярьскім учіліщу в Снинї. Од другой половины 90-х років 20. ст. аж до року 2008 быв методіком русиньского языка на Методічно-педаґоґічнім центрї в Пряшові. Дїтём і русинству присвятив цїлый свій професіоналный жывот. Є автором дакотрых русиньскых учебників: „Літературна выхова про 5. класу ОШ“, „Літературна выхова про 6. класу ОШ“, „Русиньска література про 3. класу ОШ“ і „Русиньска література про 4. класу СШ“.
Свою писательску путь зачав уж як штудент высокой школы. Тогды свої творы писав по україньскы. В тім языку выдав і першы зборникы поезії „Гірська вишня“ і „Сонячна композиція“. Так через поезію ся вертать до свого родного краю і ку близкым людём в нїм, якых у своїм сердцї утримлює з ласков дотеперь. До року 1989 писав по україньскы, по переворотї в роцї 1989 зачав писати русиньскым языком. В роцї 1994 му выходить перша по русиньскы написана книжка поезій під назвов „Русиньскый співник“, яков ся уж тогды запрезентовав як єдна з найвыразнїшых особностей у літературї Русинів Словакії в сучасности. Свої поезії і публіцістічны творы реґуларно друкує на сторінках Інфо Русина, Народных новинок, в колектівных зборниках, календарях і інде. Він є автором і далшых русиньскых зборників поезій про старшых – Енді сїдять на машыну вічности і Аспірін, зборників стишків про дїти: Азбукарня, Слон на Кычарї або Незабудка. Выдав і зборник гуморно-сатірічных повідань під назвов „Як Руснакы релаксують“. Мімо того приготовив і пару драматізацій гер про радіо і театер, котры у слухателїв здобыли великый успіх. В сучасности автор жыє у Стащінї (Сниньскый окрес), де мімо літературной творчости ся повинує садовництву і турістіцї.
Творчость
[едітовати | едітовати жрідло]- 1982 – Гірська вишня
- 1987 – Сонячна композиція
- 1994 – Русиньскый співник
- 1995 – Енді сідать на машыну вічности
- 1997, 2017 – Як Руснакы релаксують
- 2004 – Азбукарня
- 2006 – Аспірін
- 2007 – Слон на Кычарї
- 2008 – Незабудка
- 2009 – Міст над ріков часу…
- 2010 – Азбукова мама
- 2014 – Третє крыло…
- радіогры – Добра вода, Склероза, Рулета, Хлїб душы отця Александра, Владыка або добрый ученик Хріста
- драматічна – Выбраны урывкы із Старой і Новой Заповіди
Жрїдла і одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Штефан Сухый: Жывот і творчость (по rue). RusynLit.sk. 2019-05-27. http://rusynlit.sk/index.php/2019/05/27/1084/. [перевірено 2025-11-04].
- Творчый і неповторный сімдесятник Штефан Сухый (по rue). LEM.fm. http://www.lem.fm/tvorivyiy-i-nepovtornyiy-simdesyatnik-shtefan-suhyiy/. [перевірено 2025-11-04].
- Вышло друге выданя популярной книжкы „Як Руснакы релаксують“ Штефана Сухого (по rue). Rusyn Academy. 2017-11-10. http://www.cms3.rusynacademy.sk/?10-11-2017-%D0%92%D1%8B%D1%88%D0%BB%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D1%8B-%D0%AF%D0%BA-%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%8B-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B3%D0%BE. [перевірено 2025-11-04].