Шпіндлерув Млин
| Шпіндлерув Млин | |||
|---|---|---|---|
| Špindlerův Mlýn | |||
 Сятый Ян Непомуцькый коло Білого моста | |||
| |||
| Основны інформації | |||
| На честь | Špindlerův Mlýn 11 | ||
| 50°43'35"N, 15°36'36"E | |||
| Країна | Чехія | ||
| Історічный реґіон | Богемія | ||
| Край | Краловоградецкый | ||
| Окрес | Трутнов | ||
| Перша змінка | 1676 | ||
| Жителюв | 1175 (1. 1. 2013) | ||
| Площа | 76,9 км² | ||
| Поштові індексы | 543 51 | ||
| Высота над морём | 718 метер | ||
| Водный обєкт | Лаба | ||
| Поділ | Bedřichov, Labská, Přední Labská, Špindlerův Mlýn | ||
| Братьскы міста | Подгужин, Аланія | ||
 | |||
| Містьскый уряд | |||
| Адрес | MěÚ Špindlerův Mlýn Svatopetrská 173 543 51 Špindlerův Mlýn | ||
| Веб-страниця | http://www.mestospindleruvmlyn.cz/ | ||
| Староста/старостка | Владимир Старух | ||
Шпіндлерув Млин (чес. Špindlerův Mlýn, нїм. Spindlermühle) се знамый курортный варош у чеськых Кырконошах. Назвав ся позад родины Шпіндлерув, котра в нюм мала млин.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]
Шпіндлерув Млин ся находит на сіверу Чех на граници з Польщов. Ун ся розлягає на высоті 575–1555 м над морём у Кырконошах на збиванці Лабы и Сятопетерського потока. Варош з усіх бокув закрытый горами Кузі хребты, Высока плань и Медведин. Майвысша точка се Лучна гора, друга майвысша гора Чеської републікы. Шпіндлерув Млин має чотыри районы, котрі колись были окремыми селами: Передня Лабська (Přední Labská), Лабська (Labská), Бедрихов (Bedřichov), Сятый Петер (Svatý Petr).
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Перші документалні споминкы за се поселеня сут из початку XVI. столітя, коли быв заоснованый приход Сятого Петра. Заселеня сёго міста было зъязано з копанём срібра и міди. Поселеня Бедрихов ся заосновало в 1746. годі коло малої склярської фабрикы, де май пак была металурґійна фабрика, а потому лісопилня.
Сам Шпіндлерув Млин быв заоснованый в кунци XVIII. столітя дрыворубами из Шлезії. В 1784. годі туй были лиш пять хыж, єдна яґерська хыжа ай млин. В 1793. годі цісарь Ференц II. позволив приходови поставити нову церьков місто старої, напув розваленої.
Из середины XIX. столітя майвеликым заробком сёго реґіона став турізм.
Днешній курорт
[едітовати | едітовати жрідло]Шпіндлерув Млин се єден из майзнамых и майнавщивленых центрув зимніх спортув на Чехах. Варош може прияти дас 10 тысяч людий. Лыжарські трасы на чотырёх курортах (Svatý Petr, Medvědín, Horní Mísečky, Labská) вєдно мают 25 км и роблят 5 місяцюв в годі. 14 вытягув обслуговуют 17,5 тысяч лыжарюв на годину. Булша часть трас має снігові каноны. Шпіндлерув Млин интересный ай у літнёму сезоні ги місто діля пішого турізму и гурных біціґель. Мимо иншого варош має ай аквапарк.
Люде
[едітовати | едітовати жрідло]- туй росла чеська співачка Анна К (Луціана Крецарова), урожена в сусіднёму вароші Вырхлабі.
- у Шпіндлеровому Млині Франц Кафка написав свуй великый роман «Замок».
Вароші-партнеры
[едітовати | едітовати жрідло]
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Špindlerův Mlýn на чеській Вікіпедії, Шпиндлерув-Млин на російскій Вікіпедії a Špindlerův Mlýn на анґліцькій Вікіпедії.