Чеченьска републіка Ічкерія
| Чеченьска републіка Ічкерія Nóxçiyn Paçẋalq Içkeri Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь
| |||||||
| Гимна: Ожала я маршо (Смерть або слобода) | |||||||
География
| |||||||
Ґрозный (в роках 1996–2000 Джохар-Ґалы)
| |||||||
Розлога
|
15 300 km²
| ||||||
Найвысша точка
|
Тебулосмта (4 493 м)
| ||||||
Найдовгша рѣка
|
Терек
| ||||||
| Обывательство | |||||||
Число
|
~ 1 300 000 (одгад з року 1992 р.)
| ||||||
Народностне зложѣня
|
Чеченцї, Росіяне, Інґушы
| ||||||
іслам (суніты)
| |||||||
| Державна организация | |||||||
Форма влады
|
презідентьска републіка
| ||||||
чеченьскый нахар (не быв заведженый), російскый рубель
| |||||||
Президенты
|
|||||||
Взник
|
1. новембра 1991 (проголошіня незалежности)
| ||||||
Заник
|
6. фебруара 2000 (пад Джохар-Ґалы)
| ||||||
| |||||||
Чече́ньска републі́ка Ічке́рія (чечен. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö / Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь, рос. Чеченская Республика Ичкерия; скорочено „ЧРІ“), знама просто як Ічке́рія а в звычайній речі як Чечня́ была колишня самозвана штатна формація на Севернім Кавказї, котра фактічно екзістовала в роках 1991 аж 2000. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск Російской федерації і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня.[1]
Ґеоґрафія і адміністратівне членїня
[едітовати | едітовати жрідло]Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской соціалістічной републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу.[2]
Штат гранічів із Ґрузіёв на югу, Даґестаном на выходї, Ставропольскым краём на северї і Інґушетіёв і Севернов Осетіёв на западї. Головным містом было місто Ґрозный, котре было в роцї 1996 переменоване на Джохар-Ґала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли вілаєты.[3]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Предпоклады і выголошіня незалежности
[едітовати | едітовати жрідло]На концї 80. років 20. стороча ся в Чечнї актівізовав народный рух. В новембрї 1990 Общій народный конґрес чеченьского народа під веджінём Джохара Дудаєва выголосмв курз напрямленый к суверенітї. На осїнь 1991 ся одбыли презідентьскы вольбы, в котрых переміг Джохар Дудаєв, по чім была офіціално выголошена штатна незалежность. В роцї 1992 парламент прияв конштітуцію а в роцї 1994 было офіціалну назву змінено на „Чеченьска републіка Ічкерія“.[4]
Перша чеченьска война (1994–1996)
[едітовати | едітовати жрідло]В децембрї 1994 вступили російскы войска на теріторію републікы з цїлём обновити контролю федералного центра. Воєньскы операції спроваджовали значны шкоды на інфраштруктурї Ґрозного і страты на цівілнім обывательстві. Чеченьскы озброєны єдиніцї під веджінём Аслана Масхадова перешло на тактіку партізаньской войны. По смерти Джохара Дудаєва в апрілї 1996 чеченьскы єдиніцї в авґустї обновили контролю над Ґрозным (операція „Джіхад“). Резултатом было підписаня Хасавюртовскых догод, котры предпокладали стягнутя російскых войск і одложіня вопросів о штатутї Чечнї до року 2001.[5]
Меджівойновый період (1996–1999)
[едітовати | едітовати жрідло]В роцї 1997 быв во вольбах за презідента ЧРІ зволеный Аслан Масхадов. В тім істім роцї быв підписаный міровый договор меджі РФ і ЧРІ. Період меджі войнами ся вызначовав глубоков господарьсков крізов, зніченов інфраштруктуров і згіршінём внутрїшнёполітічной сітуації в резултатї ростучого впливу радікалных ісламскых ґруп.[6]
Друга чеченьска война і партізаньскый рух
[едітовати | едітовати жрідло]В авґустї 1999 озброєны оддїлы під веджінём Шаміля Басаєва і Хаттаба вторгли до Даґестану. Тоты подїї вєдно зо серіёв выбухів обытных домів в Росії ся стали офіціалнов прічінов на зачатя другой чеченьской войны. По довгім облїганы на зачатку року 2000 російскы войска здобыли контролю над Ґрозным. Влада ЧРІ і озброєны формації перешли к партізаньскому бою в горах а часть політічного руху еміґровала.[7]
Озброєны силы
[едітовати | едітовати жрідло]Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя.[8]
Штатна сістема і сімболы
[едітовати | едітовати жрідло]Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря.[9]
Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю сповны.[10]
Меджінародноправный статус
[едітовати | едітовати жрідло]Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і Афґаньскым ісламcкым еміратом. 18. октобра 2022 прияла україньска Верьховна рада узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.[11]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Hughes, James (2007) (по en). Chechnya: From Nationalism to Jihad. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 22-24.
- ↑ Dunlop, John B. (1998) (по en). Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict. Cambridge: Cambridge University Press. с. 112-114.
- ↑ Tishkov, Valery (2004) (по en). Chechnya: Life in a War-Torn Society. Berkeley: University of California Press. с. 42-45.
- ↑ Cornell, Svante E. (2001) (по en). Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus. London: Routledge. с. 205-207.
- ↑ Gall, Carlotta; de Waal, Thomas (1998) (по en). Chechnya: Calamity in the Caucasus. New York: New York University Press.
- ↑ Tishkov, Valery (2004) (по en). Chechnya: Life in a War-Torn Society. Berkeley: University of California Press.
- ↑ Russell, John (2007) (по en). Chechnya – Russia's 'War on Terror'. London: Routledge. с. 74-76.
- ↑ Lieven, Anatol (1998) (по en). Chechnya: Tombstone of Russian Power. New Haven: Yale University Press. с. 108-112.
- ↑ Cornell, Svante E. (2001) (по en). Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus. London: Routledge. с. 205-207.
- ↑ Akhmadov, Ilyas; Lanskoy, Miriam (2010) (по en). The Chechen Struggle: Independence Won and Lost. New York: Palgrave Macmillan. с. 135-138.
- ↑ Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією (по uk). Верховна Рада України. 2022-10-18. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text.