Перейти до вмісту

Чеченьска републіка Ічкерія

Зо сторінкы Вікіпедія


Чеченьска републіка Ічкерія
Nóxçiyn Paçẋalq Içkeri
Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь
1991 – 2000
Застава державы
застава
Герб державы
герб
Гимна: Ожала я маршо
(Смерть або слобода)
География
Mapa štátu
Ґрозный (в роках 1996–2000 Джохар-Ґалы)
Розлога
15 300 km²
Найвысша точка
Тебулосмта (4 493 м)
Найдовгша рѣка
Терек
Обывательство
Число
~ 1 300 000 (одгад з року 1992 р.)
Народностне зложѣня
Чеченцї, Росіяне, Інґушы
іслам (суніты)
Державна организация
Форма влады
презідентьска републіка
чеченьскый нахар (не быв заведженый), російскый рубель
Президенты
Джохар Дудаєв
Зелімхан Яндарбієв
Аслан Масхадов
Взник
1. новембра 1991 (проголошіня незалежности)
Заник
6. фебруара 2000 (пад Джохар-Ґалы)
Предходникы:
Чеченьско-інґушска АCСР Чеченьско-інґушска АCСР
Наступникы:
Чеченьска републіка Чеченьска републіка

Чече́ньска републі́ка Ічке́рія (чечен. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö / Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь, рос. Чеченская Республика Ичкерия; скорочено „ЧРІ“), знама просто як Ічке́рія а в звычайній речі як Чечня́ была колишня самозвана штатна формація на Севернім Кавказї, котра фактічно екзістовала в роках 1991 аж 2000. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск Російской федерації і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня.[1]

Ґеоґрафія і адміністратівне членїня

[едітовати | едітовати жрідло]

Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской соціалістічной републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу.[2]

Штат гранічів із Ґрузіёв на югу, Даґестаном на выходї, Ставропольскым краём на северї і Інґушетіёв і Севернов Осетіёв на западї. Головным містом было місто Ґрозный, котре было в роцї 1996 переменоване на Джохар-Ґала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли вілаєты.[3]

Предпоклады і выголошіня незалежности

[едітовати | едітовати жрідло]

На концї 80. років 20. стороча ся в Чечнї актівізовав народный рух. В новембрї 1990 Общій народный конґрес чеченьского народа під веджінём Джохара Дудаєва выголосмв курз напрямленый к суверенітї. На осїнь 1991 ся одбыли презідентьскы вольбы, в котрых переміг Джохар Дудаєв, по чім была офіціално выголошена штатна незалежность. В роцї 1992 парламент прияв конштітуцію а в роцї 1994 было офіціалну назву змінено на „Чеченьска републіка Ічкерія“.[4]

В децембрї 1994 вступили російскы войска на теріторію републікы з цїлём обновити контролю федералного центра. Воєньскы операції спроваджовали значны шкоды на інфраштруктурї Ґрозного і страты на цівілнім обывательстві. Чеченьскы озброєны єдиніцї під веджінём Аслана Масхадова перешло на тактіку партізаньской войны. По смерти Джохара Дудаєва в апрілї 1996 чеченьскы єдиніцї в авґустї обновили контролю над Ґрозным (операція „Джіхад“). Резултатом было підписаня Хасавюртовскых догод, котры предпокладали стягнутя російскых войск і одложіня вопросів о штатутї Чечнї до року 2001.[5]

Меджівойновый період (1996–1999)

[едітовати | едітовати жрідло]

В роцї 1997 быв во вольбах за презідента ЧРІ зволеный Аслан Масхадов. В тім істім роцї быв підписаный міровый договор меджі РФ і ЧРІ. Період меджі войнами ся вызначовав глубоков господарьсков крізов, зніченов інфраштруктуров і згіршінём внутрїшнёполітічной сітуації в резултатї ростучого впливу радікалных ісламскых ґруп.[6]

Друга чеченьска война і партізаньскый рух

[едітовати | едітовати жрідло]

В авґустї 1999 озброєны оддїлы під веджінём Шаміля Басаєва і Хаттаба вторгли до Даґестану. Тоты подїї вєдно зо серіёв выбухів обытных домів в Росії ся стали офіціалнов прічінов на зачатя другой чеченьской войны. По довгім облїганы на зачатку року 2000 російскы войска здобыли контролю над Ґрозным. Влада ЧРІ і озброєны формації перешли к партізаньскому бою в горах а часть політічного руху еміґровала.[7]

Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя.[8]

Штатна сістема і сімболы

[едітовати | едітовати жрідло]

Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря.[9]

Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю сповны.[10]

Меджінародноправный статус

[едітовати | едітовати жрідло]

Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і Афґаньскым ісламcкым еміратом. 18. октобра 2022 прияла україньска Верьховна рада узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.[11]

  1. Hughes, James (2007) (по en). Chechnya: From Nationalism to Jihad. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 22-24. 
  2. Dunlop, John B. (1998) (по en). Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict. Cambridge: Cambridge University Press. с. 112-114. 
  3. Tishkov, Valery (2004) (по en). Chechnya: Life in a War-Torn Society. Berkeley: University of California Press. с. 42-45. 
  4. Cornell, Svante E. (2001) (по en). Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus. London: Routledge. с. 205-207. 
  5. Gall, Carlotta; de Waal, Thomas (1998) (по en). Chechnya: Calamity in the Caucasus. New York: New York University Press. 
  6. Tishkov, Valery (2004) (по en). Chechnya: Life in a War-Torn Society. Berkeley: University of California Press. 
  7. Russell, John (2007) (по en). Chechnya – Russia's 'War on Terror'. London: Routledge. с. 74-76. 
  8. Lieven, Anatol (1998) (по en). Chechnya: Tombstone of Russian Power. New Haven: Yale University Press. с. 108-112. 
  9. Cornell, Svante E. (2001) (по en). Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus. London: Routledge. с. 205-207. 
  10. Akhmadov, Ilyas; Lanskoy, Miriam (2010) (по en). The Chechen Struggle: Independence Won and Lost. New York: Palgrave Macmillan. с. 135-138. 
  11. Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією (по uk). Верховна Рада України. 2022-10-18. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text.