Чеченьскый язык

Чеченьскый язык
нохчийн мотт, noxçiyn mott
Region	Росія (Чечня, Даґестан, Інґушетія), Турція, Йорданія
Native speakers	1 354 705 (2010)
Языкова родина	Северокавказьска Выходокавказьска Нахска Вайнахска Чеченьскый язык
Писомна сістема	Кіріліця (Чеченьскый алфавіт)
Офіціалный статус
Урядный язык в	Росія: Чечня Даґестан
Реґулованый	Академія наук Чеченьской републікы
Языковы коды
ISO 639-1	ce
ISO 639-2	che
ISO 639-3	che

Чече́ньскый язы́к (чечен. нохчийн мотт, noxçiyn mott) — суть языком Чеченцїв на Севернім Кавказї, выходокавказьскый язык, приналежный до северокавказьской языковой ґрупы. Тыж суть єдным з штатных языків в російскый субєктах: в Чеченьскій републіцї і Даґестанї.

Історія

Таблічка з написом чеченьскім языку на поліклініцї в Ґрознім.

Чеченьскый язык, єден з найважнїшых елементів націоналного ідентітету чеченьского народа, має глубоку і богату історію. Ёго розвиток є тїсно повязаный з історічныма подїями, што вплинули на Кавказьскый реґіон.

Зачаткы і розвиток

Чеченьскый язык приналежный до нахско-даґестаньской родины кавказьскых языків, што робить го єдным з найстаршых языків реґіону. Першы писемны істочникы про чеченьскый язык сягають до середнёвіку, хоць документів і артефактів є з того періоду дуже мало.

Ісламскый вплив

Іслам досяг Кавказу в VIII. сторочи, і з ним прийшли новы слова і выразы, особливо в реліґійній і адміністратівній сферах. Арабьскый алфавіт став ся поужывати на записованя чеченьского языка, што внесло значну зміну до языка і го писемности.

Колоніална ера

В XVIII. і XIX. сторочах Російска імперія розшырює своє панованя на Кавказ, што вплинуло на чеченьскый язык. Почас того періоду вплив російского языка были веце чутным. Російскый язык став урядным языком адміністрації і освіты, што стало прічінов на часткову русіфікацію чеченьского народа.

Совєтьскый період

Почас Совєтьского союзу, чеченьскый язык пережыв неєднозначны зміны. В 1920-х роках латиньскый алфавіт став ся поужывати ся для чеченьского языка, але вже в 1930-х роках быв зміненый на кіріліцю. Тоты зміны в алфавітній сістемы дали певну нестабілность і складности в школованї і писемности.

Днешнёсть

По розпаду Совєтьского союзу і почас двох чеченьскых воєн у 1990-х роках, чеченьскый язык став сімболом націоналного спротиву і одроджіня ідентітету. Нынї чеченьскый язык має урядный статус в Чеченській републіцї в складї Росії і актівно ся поужыває в вшыткых сферах жывота.

Алфавіт

Поз. тыж: Чеченьскый алфавіт

Кіріліця	Назва буквы	Латиніка	Назва буквы	Высловность (МФА)
А а	а	A a	a	/ə/, /ɑː/
Аь аь	аь	Ä ä	ä	/æ/, /æː/
Б б	бэ	B b	be	/b/
В в	вэ	V v	ve	/v/
Г г	гэ	G g	ge	/ɡ/
ГӀ гӀ	гӀа	Ġ ġ	ġa	/ɣ/
Д д	дэ	D d	de	/d/
Е е	е	E e	e	/e/, /ɛː/, /je/, /ie/
Ё ё	ё	yo		/jo/ jne.
Ж ж	жэ	Ƶ ƶ	ƶe	/ʒ/, /dʒ/
З з	зэ	Z z	ze	/z/, /dz/
И и	и	I i	i	/ɪ/
Ий ий		Ii ii		/iː/
Й й (я, ю, е)	доца и	Y y	doca i	/j/
К к	к	K k	ka	/k/
Ккх ккх		Kk kk		/kː/
Кх кх	кх	Q q	qa	/q/
Кхкх кхкх		Qq qq		/qː/
Къ къ	къа	Q̇ q̇	q̇a	/qʼ/
КӀ кӀ	кӀа	Kh kh	kha	/kʼ/
Л л	лэ	L l	el	/l/
М м	мэ	M m	em	/m/
Н н	нэ	N n	en	/n/
О о	о	O o	o	/o/, /ɔː/, /wo/, /uo/
Оь оь	оь	Ö ö	ö	/ɥø/, /yø/
П п	пэ	P p	pe	/p/
Пп пп		Pp pp		/pː/
ПӀ пӀ	пӀа	Ph ph	pha	/pʼ/
Р р	рэ	R r	er	/r/
РхӀ рхӀ		Rh rh		/r̥/
С с	сэ	S s	es	/s/
Сс сс		Ss ss		/sː/
Т т	тэ	T t	te	/t/
Тт тт		Tt tt		/tː/
ТӀ тӀ	тӀа	Th th	tha	/tʼ/
У у	у	U u	u	/uʊ/
Ув ув		Uu uu		/uː/
Уь уь	уь	Ü ü	ü	/y/
Ф ф	фэ	F f	ef	/f/
Х х	хэ	X x	xa	/x/
Хь хь	хьа	Ẋ ẋ	ẋa	/ʜ/
ХӀ хӀ	хӀа	H h	ha	/h/
Ц ц	цэ	C c	ce	/ts/
ЦӀ цӀ	цӀа	Ċ ċ	ċe	/tsʼ/
Ч ч	чэ	Ç ç	çe	/tʃ/
ЧӀ чӀ	чӀа	Ç̇ ç̇	ç̇e	/tʃʼ/
Ш ш	шэ	Ş ş	şa	/ʃ/
Щ щ	щэ
(Ъ) ъ	чӀогӀа хьаьрк	Ə ə	ç̇oġa ẋärk	/ʔ/
(Ы) ы	ы
(Ь) ь	кӀеда хьаьрк
Э э	э	E e	e	/e/ jne.
Ю ю	ю	yu		/ju/ jne.
Юь юь	юь	yü		/jy/ jne.
Я я	я	ya		/ja/ jne.
Яь яь	яь	yä		/jæ/ jne.
Ӏ Ӏ	Ӏа	J j	ja	/ʡ/, /ˤ/

Література

• Chechen language / Wikipedia
• Ethnologue / Chechen language
• Languages of the World / Languages of the Caucasus