Чеченьскый язык
| Чеченьскый язык | ||
|---|---|---|
| нохчийн мотт, noxçiyn mott | ||
| Говорить ся ним в | Росія (Чечня, Даґестан, Інґушетія), Турція, Йорданія | |
| Цалково говорцїв | 1 354 705 (2010)[1] | |
| Языкова родина | Северокавказьска | |
| Писмо | Кіріліця (Чеченьскый алфавіт) | |
| Офіціалный статус | ||
| Офіціалный язык в |  Росія: Чечня Даґестан
| |
| Реґулованый | Академія наук Чеченьской републікы | |
| Языковы коды | ||
| ISO 639-1 | ce | |
| ISO 639-2 | che | |
| ISO 639-3 | che | |
 | ||
| Мерькуйте: Тота сторінка обсягує фонетічны сімболы МФА в юнікодї. | ||
Чече́ньскый язы́к (чечен. нохчийн мотт, noxçiyn mott) — суть языком Чеченцїв на Севернім Кавказї, выходокавказьскый язык, приналежный до северокавказьской языковой ґрупы. Тыж суть єдным з штатных языків в російскый субєктах: в Чеченьскій републіцї і Даґестанї.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]
Чеченьскый язык, єден з найважнїшых елементів націоналного ідентітету чеченьского народа, має глубоку і богату історію. Його розвиток є тїсно повязаный з історічныма подїями, што вплинули на Кавказьскый реґіон.
Зачаткы і розвиток
[едітовати | едітовати жрідло]Чеченьскый язык приналежный до нахско-даґестаньской родины кавказьскых языків, што робить го єдным з найстаршых языків реґіону. Першы писемны істочникы про чеченьскый язык сягають до середнёвіку, хоць документів і артефактів є з того періоду дуже мало.
Ісламскый вплив
[едітовати | едітовати жрідло]Іслам досяг Кавказу в VIII. сторочи, і з ним прийшли новы слова і выразы, особливо в реліґійній і адміністратівній сферах. Арабьскый алфавіт став ся поужывати на записованя чеченьского языка, што внесло значну зміну до языка і го писемности.
Колоніална ера
[едітовати | едітовати жрідло]В XVIII. і XIX. сторочах Російска імперія розшырює своє панованя на Кавказ, што вплинуло на чеченьскый язык. Почас того періоду вплив російского языка были веце чутным. Російскый язык став урядным языком адміністрації і освіты, што стало прічінов на часткову русіфікацію чеченьского народа.
Совєтьскый період
[едітовати | едітовати жрідло]Почас Совєтьского союзу, чеченьскый язык пережыв неєднозначны зміны. В 1920-х роках латиньскый алфавіт став ся поужывати ся для чеченьского языка, але вже в 1930-х роках быв зміненый на кіріліцю. Тоты зміны в алфавітній сістемы дали певну нестабілность і складности в школованї і писемности.
Днешнёсть
[едітовати | едітовати жрідло]По розпаду Совєтьского союзу і почас двох чеченьскых воєн у 1990-х роках, чеченьскый язык став сімболом націоналного спротиву і одроджіня ідентітету. Нынї чеченьскый язык має урядный статус в Чеченській републіцї в складї Росії і актівно ся поужыває в вшыткых сферах жывота.
Алфавіт
[едітовати | едітовати жрідло]| Кіріліця | Назва буквы | Латиніка | Назва буквы | Высловность (МФА) |
|---|---|---|---|---|
| А а | а | A a | a | /ə/, /ɑː/ |
| Аь аь | аь | Ä ä | ä | /æ/, /æː/ |
| Б б | бэ | B b | be | /b/ |
| В в | вэ | V v | ve | /v/ |
| Г г | гэ | G g | ge | /ɡ/ |
| ГӀ гӀ | гӀа | Ġ ġ | ġa | /ɣ/ |
| Д д | дэ | D d | de | /d/ |
| Е е | е | E e | e | /e/, /ɛː/, /je/, /ie/ |
| Ё ё | ё | yo | /jo/ jne. | |
| Ж ж | жэ | Ƶ ƶ | ƶe | /ʒ/, /dʒ/ |
| З з | зэ | Z z | ze | /z/, /dz/ |
| И и | и | I i | i | /ɪ/ |
| Ий ий | Ii ii | /iː/ | ||
| Й й (я, ю, е) |
доца и | Y y | doca i | /j/ |
| К к | к | K k | ka | /k/ |
| Ккх ккх | Kk kk | /kː/ | ||
| Кх кх | кх | Q q | qa | /q/ |
| Кхкх кхкх | Qq qq | /qː/ | ||
| Къ къ | къа | Q̇ q̇ | q̇a | /qʼ/ |
| КӀ кӀ | кӀа | Kh kh | kha | /kʼ/ |
| Л л | лэ | L l | el | /l/ |
| М м | мэ | M m | em | /m/ |
| Н н | нэ | N n | en | /n/ |
| О о | о | O o | o | /o/, /ɔː/, /wo/, /uo/ |
| Оь оь | оь | Ö ö | ö | /ɥø/, /yø/ |
| П п | пэ | P p | pe | /p/ |
| Пп пп | Pp pp | /pː/ | ||
| ПӀ пӀ | пӀа | Ph ph | pha | /pʼ/ |
| Р р | рэ | R r | er | /r/ |
| РхӀ рхӀ | Rh rh | /r̥/ | ||
| С с | сэ | S s | es | /s/ |
| Сс сс | Ss ss | /sː/ | ||
| Т т | тэ | T t | te | /t/ |
| Тт тт | Tt tt | /tː/ | ||
| ТӀ тӀ | тӀа | Th th | tha | /tʼ/ |
| У у | у | U u | u | /uʊ/ |
| Ув ув | Uu uu | /uː/ | ||
| Уь уь | уь | Ü ü | ü | /y/ |
| Ф ф | фэ | F f | ef | /f/ |
| Х х | хэ | X x | xa | /x/ |
| Хь хь | хьа | Ẋ ẋ | ẋa | /ʜ/ |
| ХӀ хӀ | хӀа | H h | ha | /h/ |
| Ц ц | цэ | C c | ce | /ts/ |
| ЦӀ цӀ | цӀа | Ċ ċ | ċe | /tsʼ/ |
| Ч ч | чэ | Ç ç | çe | /tʃ/ |
| ЧӀ чӀ | чӀа | Ç̇ ç̇ | ç̇e | /tʃʼ/ |
| Ш ш | шэ | Ş ş | şa | /ʃ/ |
| Щ щ | щэ | |||
| (Ъ) ъ | чӀогӀа хьаьрк | Ə ə | ç̇oġa ẋärk | /ʔ/ |
| (Ы) ы | ы | |||
| (Ь) ь | кӀеда хьаьрк | |||
| Э э | э | E e | e | /e/ jne. |
| Ю ю | ю | yu | /ju/ jne. | |
| Юь юь | юь | yü | /jy/ jne. | |
| Я я | я | ya | /ja/ jne. | |
| Яь яь | яь | yä | /jæ/ jne. | |
| Ӏ Ӏ | Ӏа | J j | ja | /ʡ/, /ˤ/ |