Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел

Матеріал з Вікіпедія
Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел
Georg Wilhelm Friedrich Hegel
Чинность филозоф, викладач університету, історик філософії, писатель, философ права, логік
Сфера філозофія, лоґіка, філософія історії, естетика, реліґія, метафізіка, епістемолоґія, політична філософія, соціальна філософія
Горожанство Королівство Вюртемберг
Уроджѣня 27 авґуста 1770
Штутгарт (Герцогство Вюртемберг; Священна римска імперія)[1][2]
Упокоеня 14 новембра 1831
Берлін (Кральовство Пруссия; Німецький союз)[1][3]
Причина смерти холера
Похованя: Доротеенштадтський цвинтар 6664 

Ошкола Тюбінгенський університет,
Єнський університет,[4]
Гимназия Эберхарда Людвига,
Тюбінгенська богословська семінаріяEdit this on Wikidata
Града докторський ступінь
Учні Макс Штірнер
Influenced by Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Іммануіл Кант, Геракліт, Бенедикт Спіноза, Шарль Луї де Монтеск'є, Арістотель, Платон, Плотін, Прокл Діадох, Ансельм Кентерберійський, Микола Кузанський, Рене Декарт, Жан-Жак Руссо, Беме Якоб, Йоганн Ґотліб Фіхте, Фрідріх Шлаєрмахер
Праца Єнський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Берлінський університет імені Гумбольдтів
Активность 17881831

философия XIX века
Отець Georg Ludwig Hegel
Мати Maria Magdalena Louisa Fromm
Родич Georg Ludwig Christoph Hegel
Манжелство Marie von Tucher (15 септембер 1811)[5]
Діти Карл Гегель
Награды
орден Червоного орла 3-го класу (1831)[6]
Язык творов Нїмецькый
Magnum Opus
Лекции по философии истории, Энциклопедия философских наук, Наука логики, Phänomenologie des Geistes, Основания философии права, Курс эстетики, или наука изящного, Lectures on the Philosophy of Religion, Lectures on the History of Philosophy
 Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел на Вікіскладѣ
VIAF:89774942; GND:118547739; LCCN:n79021767; FAST:31816; BNF:11907123g; NLKR/NLC:jn19990003303; OL:OL53216A;

Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел (27. авґуста 1770, Штутґарт — 14. новембра 1831, Берлін) быв вызначный філозоф, представитель нїмецького ідеалізму. Геґеловым головным приносом є обяв історічности: світ не є незмінне, стале розложіня, але єдно велике дїйство, в котрім дух глядать дорогу сам ку собі. Тому, што є, ся не дасть розуміти інакше, як процесу, змінї, евентуално і борьбі. Тоту думку перевзяла під час 19. стороча нелем філозофія, але поступно і єднотливы наукы: языконаука, право, соціолоґія і в подобі еволуції тыж наприклад біолоґія, антрополоґія і козмолоґія[uk].

Яков Шлесінґер: Портрет Ґ. В. Ф. Геґела в Берлінї (1831)


Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014] 
  2. А. М. Прохоров, ред.. (1969) (по ru), Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] (3rd ed.), Москва: Большая Российская энциклопедия, Wikidata Q17378135, OCLC 14476314 
  3. А. М. Прохоров, ред.. (1969) (по ru), Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] (3rd ed.), Москва: Большая Российская энциклопедия, Wikidata Q17378135, OCLC 14476314 
  4. (по en) Математичний генеалогічний проєкт, Wikidata Q829984, https://www.mathgenealogy.org/ 
  5. Dagmar Drüll (1986) (по de), Heidelberger Gelehrtenlexikon 1803–1932, Springer Science+Business Media, doi:10.1007/978-3-642-70760-5, Wikidata Q48711337 
  6. Хыба. См. док.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.