Перейти до вмісту

Туранци

Матеріал з Вікіпедія

Тур́анци (авест. tūiriiānąm) — у зороастризмови назва кочовых выходно-ираньскых народӯв. Противопоставлявуть ся осідлым земледільцям-иранцям. Борьба Турана и Ирана занимать централноє місто у Авестови.

Туранцями (тура —  авест. tūra) 3 тысячи рокӯ назад у момент формированя у части степных выходноираньскых племен економіцького уклада кочового отгонного скотарьства стали называти ираноязычных представителю̄в данного (товды зовсім нового) вида ґаздӯвськой діятелности. И первым нарікло «тураньскым именём» свойых собратӯв-кочевникӯв (самоназваня которых — сакы) само же выходноираньскоє осідлое обывательство товдышнёї території Казахстана и юго-западной Сибіри, не принявшоє «отгонно-кочову» економіцьку реболуцію тых свойых родӯв, которі у перві віка I тысячроча до н.е. и стали «саками».

У май пӯздні часы туранцями называли сакӯв, массаґетӯв, кушан, парнӯв-протопарфян, южных ефталитӯв и другых северо-выходноираньскых народӯв. Термін обозначав практично усю Средню Азію, де жили тоті народы. У персидьскӯй літературі шыроко освящена тема многовікового противостоян Ирана и Турана.

Фирдоусі и май пӯздня ираньска традиція раховала туранцями тюркоязычні племена. Современные историки отрицают версию в Шахнаме из-за её нереальности и того факта, что другие источники рассказывают совсем другую версию.

Ібн Хаукал и Абу Исхак ал-Истахрі у свойых ґеоґрафіцькых трудах кажуть за Туран зовсім у другому місті, ищи у XVIII сторочу Келатьска долина называла ся Тураном (Белуджистан). Первоначално британьскі и советьскі антрополоґы не хшбили до того, што белуджи, пуштуны и народы Балтистана є потомками тых сакӯв и массаґетӯв, котрых у Авестови именовало ся турами[1].

Иппен позерайте

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. electricpulp.com. ṬURĀN – Encyclopaedia Iranica (по en). www.iranicaonline.org. Архівна копія з оріґінала зроблена 2012-11-17. https://web.archive.org/web/20121117055340/http://www.iranicaonline.org/articles/turan. [перевірено 2017-06-12].