Перейти до вмісту

Томас Кун

Матеріал з Вікіпедія
Томас Кун
Thomas Samuel Kuhn англ.
Чинность фізік, історик науки, філософ науки, викладач університету
Сфера філософія науки, аналітична філософія, історія науки
Горожанство США
Етнос Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Уроджѣня юла 18., 1922(1922-07-18)
Цинциннати, Огайо, Споены Штаты
Упокоеня юна 17., 1996 (73 р.)
Кембридж, Массачузетс, Споены Штаты
Причина смерти раковина плюц
Ошкола Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Influenced by Карл Густав Гемпель, Жан Піаже, Майкл Поланьї
Праца Принстонска универзита, Гарвардова универзита, Массачусетський технологічний інститут, Університет Каліфорнії (Берклі)
Активность сучасна філософія
Награды
Грант Ґуґґенгайма, премия им. Джона Десмонда Бернала, Медаль Джорджа Сартона, Почесний доктор Падуанського університету
Magnum Opus
Структура наукових революцій, The Copernican Revolution
 Томас Кун на Вікіскладѣ
VIAF:22144060; GND:118567918; LCCN:n50046179; FAST:15867; BNF:119101699; NLKR/NLC:jn19990004721; OL:OL531166A;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Томас Кун (анґл. Thomas Samuel Kuhn; *18. юл 1922, Цинциннати, Огайо — †17. юн 1996, Кембридж, Массачузетс) — америцкый историк и филозоф, котрого Стенфордска филозофска енциклопедия называть едным з найвплывнѣйшых филозофох наукы XX. стороча.[1].

Карьера[едітовати | едітовати жрідло]

Докторат з физикы (1949, Гарвард ), працовав на Гарвардовой универзитѣ (1946–56), Калифорнийской универзитѣ (1956–64), в роках 1961–64 — ведучый проекта о жерелах истории квантовой физики, од року 1964 — на Принстонской универзитѣ, в роках 1968–70 — президент историко-научного товаришства, од року 1972 — працовник Инштитута общих проблем.[2]

Научны концепции[едітовати | едітовати жрідло]

Найпопуларнѣйша робота Т. Куна — The structure of scientific re­volutions (Штрук­ту­ра на­уч­ных ре­во­лю­ций), 1962. Кун одмѣтуе традицийны представы о еволуцийном розвою и континуитѣ в науцѣ, ей поступне приближѣня ку абсолутной научной истинѣ. Подля Куна, научне знаня ся розвивать скоками, через научны револуции. «Научна истина» екзистуе лем в понятях даякой научной парадигмы, исторично взниклой системы поглядох. Научна револуция — то перемѣна принятых научным сполоченством объясняючых парадигм. Кажда нова парадигма е не наслѣдком попередной, але ей одмѣтаньом.[2]

Критикы концепций Куна одзначають розмытость и недефинованость понятя парадигмы, научного сполоченства, одмѣтаня постулата о приближѣню ку истинѣ, яко цѣлѣ наукы, и др.[3][4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Thomas Kuhn / Стенфордска филозофска енциклопедия.
  2. 2,0 2,1 Порус В. Н.
  3. Агаси Геворкян
  4. Розов М.А.