Томас Кун
| Томас Кун | |
|---|---|
| Thomas Samuel Kuhn англ. | |
 | |
| Чинность | фізік, історик науки, філософ науки, викладач університету |
| Сфера | філософія науки, аналітична філософія, історія науки |
| Горожанство | США |
| Етнос | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. |
| Уроджѣня | юла 18., 1922 |
| Цинциннати, Огайо, Споены Штаты | |
| Упокоеня | юна 17., 1996 (73 р.) |
| Кембридж, Массачузетс, Споены Штаты | |
| Причина смерти | раковина плюц |
| Ошкола | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. |
| Influenced by | Карл Густав Гемпель, Жан Піаже, Майкл Поланьї |
| Праца | Принстонска универзита, Гарвардова универзита, Массачусетський технологічний інститут, Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Активность | сучасна філософія |
| Награды | |
| Грант Ґуґґенгайма, премия им. Джона Десмонда Бернала, Медаль Джорджа Сартона, Почесний доктор Падуанського університету | |
| Magnum Opus | |
| Структура наукових революцій, The Copernican Revolution | |
 Томас Кун на ВикискладѣVIAF:22144060; GND:118567918; LCCN:n50046179; FAST:15867; BNF:119101699; NLKR/NLC:jn19990004721; OL:OL531166A;
| |
Томас Кун (анґл. Thomas Samuel Kuhn; *18. юл 1922, Цинциннати, Огайо — †17. юн 1996, Кембридж, Массачузетс) — америцкый историк и филозоф, котрого Стенфордска филозофска енциклопедия называть едным з найвплывнѣйшых филозофох наукы XX. стороча.[1].
Карьера
[едітовати | едітовати жрідло]Докторат з физикы (1949, Гарвард ), працовав на Гарвардовой универзитѣ (1946–56), Калифорнийской универзитѣ (1956–64), в роках 1961–64 — ведучый проекта о жерелах истории квантовой физики, од року 1964 — на Принстонской универзитѣ, в роках 1968–70 — президент историко-научного товаришства, од року 1972 — працовник Инштитута общих проблем.[2]
Научны концепции
[едітовати | едітовати жрідло]Найпопуларнѣйша робота Т. Куна — The structure of scientific revolutions (Штруктура научных революций), 1962. Кун одмѣтуе традицийны представы о еволуцийном розвою и континуитѣ в науцѣ, ей поступне приближѣня ку абсолутной научной истинѣ. Подля Куна, научне знаня ся розвивать скоками, через научны револуции. «Научна истина» екзистуе лем в понятях даякой научной парадигмы, исторично взниклой системы поглядох. Научна револуция — то перемѣна принятых научным сполоченством объясняючых парадигм. Кажда нова парадигма е не наслѣдком попередной, але ей одмѣтаньом.[2]
Критикы концепций Куна одзначають розмытость и недефинованость понятя парадигмы, научного сполоченства, одмѣтаня постулата о приближѣню ку истинѣ, яко цѣлѣ наукы, и др.[3][4]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Агаси Геворкян. Критика концепции развития науки Т. Куна (PDF). http://lraber.asj-oa.am/5977/1/47.pdf. [перевірено 2020-08-18]. русс.
- Порус В. Н.: Кун Томас Сэмюэл //Новая философская энциклопедия: В 4 т. /Ин-т философии РАН. Научно-ред. совет: предс. В. С. Степин. 2е изд., испр. и допол. — М: Мысль, 2010 — ISBN 978-2-244-01115-9 русс. Т. 2. Е–М — 634 с. ISBN 978-2-244-01117-3 Сс. 354–355. Доступне онлайн
- Розов М.А. Пути научных открытий. (К критике историко-научной концепции Т.Куна).//Вопросы философии. 1981. №8. Сc. 138–147. http://www.gpntb.ru/win/mentsin/mentsin25cf8.html Доступне онлайн] русс.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Thomas Kuhn / Стенфордска филозофска енциклопедия.
- ↑ 2,0 2,1 Порус В. Н.
- ↑ Агаси Геворкян
- ↑ Розов М.А.