Список Сводеша

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список Сводеша включать базовы слова английского языка, котры служать на поровнаня з одповѣдныма словами в иншых языках. В представленой таблици про поровнаня суть восточно- и западнославянскы языкы, а тыж еден южнославянскый — булгарскый. Главне назначѣня списка — поровнати русинскый язык з его найблизшыма сосѣдами.

Великый список 215 слов быв складеный америцкым лингвистом Моррисом Сводешом (англ. Morris Swadesh) року 1952, изгодя быв ним складеный 100-словный список (1971–1972). Теперь суть хоснованы спискы 100 и 207 слов. Тоты спискы Сводеш хосновав як способ вызнаня близкости хотьякой пары языкох. Такый список найвеце хоснованых слов, котры суть найважнѣйшы во векшинѣ языкох тыж годен послужити про научѣня ся закладной бесѣды на другом языку, або и на даколькых языках нараз, бо про закладну бесѣду словник звекша хосеннѣйшый од знаня синтакса (мож зачати бесѣдовати зовсѣм не знаючи синтакс).

Русинскы слова суть записаны в традицийном етимологичном правописѣ, котрый не зависить од диалектох. Што ся дотыкать лексикы, понеже тота статья е перекладена, захранена в цѣлости лексика оригинала. В малом числѣ припадох учинены невеликы доповнѣня, тоты суть означены в референциях.

1–19[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
1 I азъ ja ja аз я я я я
2 you (singular) ты ty ty ty ти ты ты ты ти
3 he онъ, тъ on on on той ён он он він
4 we мы my my my ние мы мы мы ми
5 you (plural) вы vy wy vy вие вы вы вы ви
6 they они, ти oni, ony, ona oni, one oni, ony те яны они они вони
7 this овъ, сь tento, tato, toto ten, ta, to tento, táto, toto този, тази, това;
тоя, тая, туй
гэты, гэтая, гэта этот, эта, это; сей, сия, сие тот, тота, тото; цей, ця, це
8 that тъ, та, то tamten, tamta, tamto tamten, tamta, tamto ten, tá, to онзи, онази, онова;
оня, оная, онуй
той, тая, тае, гэны, гэная, гэна тот, та, то тамтот, тамтота, тамтото той, та, те
9 here сьдє, овъдє zde, tady, tu; sem tutaj, tu tu; sem тук тут, тутака тут, здесь ту, гев тут
10 there тоу, онъдє tam tam tam там там там там; анде[1] там
11 who къто kdo kto kto кой хто кто хто; (т)ко[2] хто
12 what чьто co co čo какво што что што що
13 where къдє kde gdzie kde къде дзе где де де
14 when къгда kdy kiedy, gdy kedy кога калі когда коли коли
15 how како, ѩко jak jak ako как як как як як
16 not нє ne, ne- nie nie, ne- не не не не не
17 all вьсь vše, všechno wszystko,
wszystkie,
wszyscy
všetký, všetko всичко увесь, усё, усе весь, всё, все ушытко увесь, (ввесь), все (усе), всі (усі)
18 many мъногъ mnoho mnóstwo,wiele mnoho, veľa много шмат много много, вельо багато
19 some нѣколико několik, pár, trocha trochę,kilka niekoľko няколко некалькі несколько дaколько декілька,кілька

20–39[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
20 few малы málo, nemnoho mało,niewiele málo малко,малцина мала, няшмат мало, немного мало мало,
небагато,трохи
21 other инъ druhý, jiný inny druhý, iný, inakší друг іншы другой, иной другый, иншый, иншакый інший,інакший
22 one ѥдинъ jeden jeden jeden един адзін один еден один
23 two дъва dva dwa dvaja, dva, dve две два два два два
24 three триѥ tři trzy traja, tri три тры три три три
25 four чєтырє čtyři cztery štyria, štyri четири чатыры четыре штири, четыри[1] чотири
26 five пѧть pět pięć päť пет пяць пять пять п'ять
27 big вєликъ velký wielki,duży veľký голям вялікі большой, великий великый великий, чималий
28 long дльгъ dlouhý długi dlhý дълъг доўгі длинный, долгий довгый довгий
29 wide широкъ široký szeroki široký широк шырокі широкий широкый широкий
30 thick дєбєлъ tlustý, hrubý tłusty, gruby tlstý, tučný дебел тоўсты толстый, дебелый, тучный товстый товстий, грубий, дебелий
31 heavy тѧжькъ těžký ciężki ťažký тежък цяжкі тяжёлый тяжкий тяжкый важкий
32 small малъ malý mały malý малък маленькі маленький, малый малый маленький, малий
33 short кратъкъ krátký krótki krátky къс кароткі короткий, краткий короткый, куртый короткий
34 narrow ѫзъкъ úzký wąski úzky тесен вузкі узкий узкый вузький
35 thin тьнъкъ tenký cienki tenký тънък тонкі тонкий тонкый тонкий
36 woman жєна žena kobieta žena жена жанчына женщина жена жінка
37 man
(adult male)
мѫжь muž mężczyzna muž мъж мужчына мужчина муж мужчина, чoловiк, муж, мужик
38 man
(human being)
чловѣкъ člověk człowiek človek човек чалавек человек чoловѣк людина
39 child
(a youth)
дѣть, отрокъ dítě dziecko dieťa дете дзіця дитя, ребёнок, отрок (застарѣле) дѣтя, дѣтина дитя, дитина

40-59[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
40 wife жєна žena,
manželka, choť
żona,małżonka manželka, žena съпруга,жена жонка жена, супруга жена, манжелка дружина,жінка
41 husband мѫжь muž,
manžel, choť
mąż manžel съпруг,мъж муж муж, супруг муж, манжел муж,чоловік
42 mother мати matka, máma, arch. mateř matka matka, mama, mať майка маці мать, матерь мати, матерь, мама мати, матiр,
ненька
43 father отьць otec ojciec otec баща бацька отец, батька отець, няньо, нянько батько,тато
44 animal звѣрь zvíře zwierzę živočích, zviera животно жывёла, жывёліна, зьвер зверь, животное звѣря, быдлина звір,тварина
45 fish рыба ryba ryba ryba риба рыба рыба рыба риба
46 bird пътица pták ptak vták птица птушка птица, птаха (poetic) птах, потя (малое)[1] птах,птаха
47 dog пьсъ pes pies pes куче,пес сабака собака, пёс пес собака,пес
48 louse въшь veš wesz voš въшка вош вошь уша воша
49 snake змиѩ had, zmije (лем една окрема особь) wąż had змия зьмяя змея, уж, гадюка,гад (застарѣле) гад гадюка,вуж,
змія,гад (застарѣле)
50 worm чрьвь červ robak,czerw červ, červík червей чарвяк червь, червяк червак черв'як,хробак
51 tree дрѣво strom drzewo strom дърво дрэва дерево дерево, стром дерево
52 forest лѣсъ les las,bór les гора,лес,шума лес лес лѣс ліс,діброва
53 stick (of wood) палица hůl, klacek, prut, kůl, pálka patyk,pręt,pałka palica, tyč палка,пръчка,
бастун
кій, палка палка палиця палиця,палка,
патик,прут
54 fruit овощє ovoce, plod owoc ovocie плод,овошка садавіна фрукт, плод овоцина, овоч[3] фрукт,
плід (тыж зеленина),
овоч
55 seed сѣмѧ semeno, arch. sémě nasienie,
nasiono,siemię
semeno семе насеньне семя, семена насѣня насіння,сiм'я (рѣдко)
56 leaf листъ list liść list лист ліст лист лист лист
57 root корєнь kořen korzeń koreň корен корань корень корѣнь корінь,коріння
кореневище
58 bark (of tree) кора kůra kora kôra кора кара кора кора кора
59 flower цвѣтъ květ kwiat kvet цвете кветка цветок квѣтка, цвѣток[2] квітка

60–79[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
60 grass трава tráva trawa tráva трева трава трава трава трава
61 rope вервь lano, provaz, šňůra sznur,lina,powróz lano, povraz, šnúra въже вяроўка, шнур верёвка, шнур шпарга, шнура шнур, мотуз,
вiрьoвка
62 skin (of a person) кожа kůže skóra koža кожа скура кожа, шкура (бесѣдне) скора, кожа[2] шкіра
63 meat (as in flesh) мѧсо maso mięso mäso месо мяса мясо мясо м'ясо
64 blood кры, руда krev krew krv кръв кроў кровь кровь кров
65 bone кость kost kość kosť кост,кокал костка кость кость, костка кість,кістка
66 fat (noun) тоукъ tuk, sádlo, maz tłuszcz,sadło sadlo, tuk мазнина тлушч жир, сало смар, масть[4] жир,сало,
смалeць
67 egg аицє vejce jajko vajce яйце яйка яйцо яйце яйце
68 horn рогъ roh róg roh рог рог рог рог ріг
69 tail опашъ, хвостъ ocas, ohon, chvost ogon chvost опашка хвост хвост хвост хвіст
70 feather
(rather not down)
перїе pero pióro pero перо пяро перо перо перо,пір'їна
71 hair власъ vlasy włosy vlasy коса,косъм валасы волосы, космы, коса волося, волосы волосся,коси
72 head глава hlava głowa hlava глава галава голова голова голова
73 ear оухо ucho ucho ucho ухо вуха ухо ухо вухо
74 eye око oko oko oko око вока глаз, око (поетичне) око око
75 nose носъ nos nos nos нос нос нос нос ніс
76 mouth оуста ústa, pusa, huba (експресивне) usta ústa уста рот, вусны рот, уста (поетичне) уста, рот рот,вуста,
уста,губа
77 tooth (rather not molar) зѫбъ zub ząb zub зъб зуб зуб зуб зуб
78 tongue ѩзыкъ jazyk język jazyk език язык язык язык язик
79 fingernail ногъть nehet paznokieć necht нокът пазногаць ноготь нохоть ніготь

80–99[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
80 foot стопа noha, chodidlo, stopa stopa chodidlo крак,стъпало ступня стопа, ступня стопа стопа,ступня
81 leg нога noha noga noha крак нага нога нога нога
82 knee колѣно koleno kolano koleno коляно калена колено колѣно коліно
83 hand рѫка ruka, dlaň ręka,dłoń ruka ръка рука, далонь рука, ладонь рука рука,долоня
84 wing крило křídlo skrzydło krídlo крило крыло крыло крыло крило
85 belly břicho brzuch brucho корем жывот живот; брюхо, пузо (бесѣдне) брих,[5] брух[6] живіт,
черево,пузо
86 guts ѫтроба, чрѣво vnitřnosti, útroby wnętrzności vnútornosti вътрешности вантробы внутренности, кишки,
утроба, чрево
кышкы, флякы[5] черева, келюхы[2] нутрощі,кишки,
черево,потрох
87 neck шїѧ krk, šíje szyja,kark krk врат,шия шыя шея шыя шия
88 back хребетъ záda, hřbet plecy,grzbiet chrbát гръб спіна спина, хребет хырбет спина
89 breast прьси prs, hruď, ňadro pierś prsia гръд грудзі грудь, перси (поетичне) груди груди
90 heart срьдьцє srdce serce srdce сърце сэрца сердце сердце серце
91 liver játra wątroba pečeň черен дроб печань печень печунка печінка
92 to drink пити pít pić piť пия піць пить пити пити
93 to eat ѩсти jíst jeść jesť храня се,ям есці / есьці есть, кушать ѣсти їсти
94 to bite хапати kousat, hryzat gryźć,kąsać hrýzť, uhryznúť хапя кусаць, грызьці грызть, кусать кусати, грызти кусати,гризти,
шматувати
95 to suck съсати sát, cucat ssać sať, cicať суча,смуча сасаць, смактаць сосать ссати смоктати,ссати
96 to spit пльвати plivat pluć pľuvať плюя пляваць плевать, плюнуть плювати плювати,плюнути
97 to vomit бльвати zvracet, blít, dávit wymiotować zvracať, dáviť, spôsobiť dávenie повръщам ванітаваць рвать, блевать блювати блювати,вирвати
98 to blow (as wind) доухати foukat, vanout, vít wiać,dąć fúkať духам дзьмуць дуть дути дмухати,
дути,віяти
99 to breathe дыхати dýchat oddychać dýchať дишам дыхаць дышать дыхати дихати

100–119[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
100 to laugh смиѩти smát se śmiać się smiať sa смея се смяяцца / сьмяяцца смеяться смѣяти ся сміятися
101 to see видѣти vidět widzieć vidieť виждам бачыць видеть видѣти бачити,видіти
102 to hear слышати slyšet słyszeć mať sluch, čuť, počuť чувам чуць слышать чути чути
103 to know (a fact) вѣдѣти, знати vědět, znát wiedzieć vedieť зная ведаць знать, вeдaть (застарѣле) знати знати,вiдaти (застарѣле)
104 to think мыслити myslet, dumat myśleć,
dumać
myslieť мисля думаць думать, мыслить думати думати,мислити
105 to smell (sense odor) čichat, cítit wąchać,
czuć
cítiť помирисвам нюхаць нюхать, чуять нюхати,[5] пахати[6] нюхати
106 to fear боѩти bát se, strachovat se bać się báť sa боя се,страхувам се баяцца бояться, страшиться бояти ся боятися,
злякатися
107 to sleep съпати spát spać spať спя спаць спать, почивать (поетичне) спати спати,
вiдпочивaти
108 to live жити žít żyć žiť живея жыць жить жити жити
109 to die оумрѣти umírat, umřít umierać,
umrzeć
umierať умирам паміраць умирать умерати помирати,
вмирати
110 to kill оубити zabít, usmrtit zabić,
uśmiercić
zabiť, usmrtiť убивам забіваць убивать, забивать забити вбивати,зaбити
111 to fight брати bojovat, válčit walczyć,
bić się
bojovať, zápasiť бия се біцца, змагацца бороться, биться, воевать бойовати боротися,
битися
112 to hunt (transitive) ловити lovit polować loviť, byť na love ловувам паляваць ловить, охотиться ловити полювати
113 to hit оударити udeřit uderzyć udrieť удрям ударыць ударить ударити вдарити
114 to cut сѣщи, рѣзати řezat, tít/tnout, síci ciąć,rżnąć ťať, rezať, sekať режа рэзаць резать, рубить, сечь (арх.) рѣзати різати
115 to split rozdělit rozdzielić deliť цепя,
разделям
разьдзяляць разделить роздѣлити розділяти,
розпиняти
116 to stab (or stick) бости bodnout, píchnout pchnąć bodať, bodnúť промушвам калоць бодать, уколоть, кольнуть,
пырнуть (бесѣдне)
колоти колоти,пiрнути
117 to scratch (an itch) чєсати škrábat, drápat drapać,skrobać škriabať чеша драпаць царапать, скрябать, чесать шкрябати дряпати,
царапати,
шкрябати,
чесати
118 to dig копати kopat kopać kopať копая капаць, рыць копать, рыть копати копати,pити
119 to swim плавати plavat pływać plávať плувам плыць, плаваць плыть, плавать плавати пливти,плавати

120–139[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
120 to fly лєтѣти letět lecieć,latać letieť летя лятаць, ляцець, лётаць летать, лететь летѣти летіти,літати
121 to walk ходити jít, kráčet, chodit iść,chodzić ísť, chodiť вървя ісці / ісьці, хадзіць ходить, идти ходити йти (іти) ,ходити
122 to come přijít przychodzić,
przyjść
prísť, dôjsť идвам прыходзіць, прыйсці / прыйсьці приходить, прийти прийти приходити,прийти
123 to lie (as on one's side) лєжати ležet leżeć ležať лежа ляжаць лежать лежати лежати
124 to sit сѣдѣти sedět siedzieć sedieť седя сядзець сидеть сидѣти сидіти
125 to stand стати stát stać stáť стоя стаяць стоять стояти стати,стояти
126 to turn (change direction) obrátit obracać otočiť (sa) завивам паварочвацца вращать, повернуть обернути повертати,
обертати
127 to fall (as in drop) пасти, падати padat, upadnout padać padať падам упасьці падать падати впасти,падати
128 to give дати, даѩти dát dać,dawać dať, dávať давам даваць давать, дать дати давати,дати
129 to hold (in one's hand) дрьжати držet trzymać,
dzierżyć
držať държа трымаць держать держати, тримати тримати,держати
130 to squeeze stlačit, zmáčknout, stisknout ściskać,
zgniatać
tlačiť, stlačiť стискам,
изцеждам
сьціскаць сжимать, стискивать стисковати стискати
131 to rub трьти třít trzeć trieť трия церці тереть терти терти
132 to wash мыти mýt, umývat myć,prać umývať (sa), zmyť (sa) мия мыць мыть, умывать мыти мити,вмивати
133 to wipe utírat wycierać utierať бърша выціраць вытирать утерати витирати
134 to pull tahat ciągnąć ťahať дърпам цягнуць тянуть, волочить, тягать тягати, тѣгати тягнути,тягти,
волокти
135 to push tlačit pchać tlačiť натискам,
бутам
штурхаць толкать, пихать пхати штовхати,
пихати,пхати
136 to throw házet rzucać,rzucić,
miotać
hodiť, hádzať хвърлям кідаць кидать, бросать, мeтать, швырять метати, шмаряти, веречи кидати,бросати,
жбурляти
137 to tie вѧзати vázat wiązać viazať връзвам вязаць, зьвязваць вязать, связывать вязати зaв'язати,зв'язати
138 to sew šít szyć šiť шия шыць шить шыти шити
139 to count počítat liczyć počítať броя лічыць считать раховати рахувати,лічити

140–159[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
140 to say рєщи mluvit, říkat mówić,
powiedzieć
hovoriť, povedať казвам казаць, сказаць, паведаць говорить, сказать, поведать, молвить повѣсти казати,
мовити,
говорити,
повідати
141 to sing пѣти zpívat, pět śpiewać spievať пея сьпяваць петь спѣвати співати
142 to play hrát grać,gulać hrať|hrať (sa) играя граць, гуляць играть грати, бавити ся грати,гуляти
143 to float plout pływać,
unosić się
plávať плувам,
плавам
плыць, плысці / плысьці плыть, плавать плавати пливти,
плавати
144 to flow тєшти téct płynąć,
przepływać
tiecť тека цячы течь течи текти,бігти,
плинути
145 to freeze помръзнѫти mrznout, zmrznout zamarzać,
zamarznąć
mrznúť замръзвам замерзнуць морозить, замерзать, леденеть мерзнути змерзнути,
замерзати
146 to swell otékat puchnąć opúchať подувам се пухнуць пухнуть, набухать, отекать напухнути пухнути,
опухнути,
набухати
147 sun слъньцє slunce słońce slnko слънце сонца солнце сонце сонце
148 moon мѣсѧць, лоуна měsíc, luna księżyc,
miesiąc (арх.)
mesiac луна месяц луна, месяц мѣсяць місяць
149 star звѣзда hvězda gwiazda hviezda звезда зорка звезда звѣзда зірка,зоря
150 water вода voda woda voda вода вада вода вода вода
151 rain дъждь déšť deszcz dážď дъжд дождж дождь додж, дождь[2] дощ
152 river рѣка řeka rzeka rieka река рака река рѣка ріка
153 lake ѥзєръ jezero jezioro jazero езеро возера озеро озеро озеро
154 sea (as in ocean) морѥ moře morze more море мора море море море
155 salt соль sůl sól soľ сол соль соль соль сіль
156 stone камы kámen kamień kameň камък камень камень камѣнь камінь
157 sand пѣсъкъ písek piasek piesok пясък пясок песок пѣсок пісок
158 dust прахъ prach kurz,pył,
proch
prach прах пыл пыль, прах порох пил,прах,
порох
159 earth (as in soil) зємлѩ země ziemia zem земя зямля земля земля земля

160–179[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
160 cloud облакъ mrak,
oblak
chmura,
obłok
oblak,
mrak
облак хмара, воблака облако, туча хмара хмара
161 fog мьгла mlha mgła hmla мъгла імгла, туман туман, мгла, хмарь молга туман,імла
162 sky нєбо nebe niebo nebo небе неба небо небо небо
163 wind (as in breeze) вѣтръ vítr wiatr vietor вятър вецер ветер вѣтор вітер
164 snow снѣгъ sníh śnieg sneh сняг снег / сьнег снег снѣг сніг
165 ice лєдъ led lód ľad лед лёд лёд лед лід,крига
166 smoke дымъ kouř, dým dym dym пушек,дим дым дым дым дим
167 fire огнь oheň ogień oheň огън агонь огонь огень вогонь,ватра
168 ash popel popiół popol пепел попел пепел, зола попель попіл
169 to burn (intransitive) горѣти hořet palić horieť горя гарэць гореть горѣти горіти,палати
170 road пѫть silnice, cesta;
pouť (але в значѣню "путованя")
droga cesta път,шосе дарога, шлях дорога, путь дорога дорога,шлях
171 mountain гора hora góra hora, vrch планина гара гора гора гора
172 red чръвєнъ červený czerwony červený червен чырвоны красный, червонный (застарѣле) червеный червоний
173 green зєлєнъ zelený zielony zelený зелен зялёны зелёный зеленый зелений
174 yellow žlutý żółty žltý жълт жоўты жёлтый жовтый жовтий
175 white бѣлъ bílý biały biely бял белы белый бѣлый білий
176 black чрънъ černý czarny čierny черен чорны чёрный чорный чорний
177 night нощь noc noc noc нощ ноч ночь ночь ніч
178 day (daytime) дьнь den dzień deň ден дзень день день день
179 year лѣто rok, roky/léta (plural) rok rok година год год, лето (арх.) рок, лѣто[6] (стары лѣта) рік

180–199[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
180 warm (as in weather) топлъ teplý ciepły teplý топъл цёплы тёплый теплый теплий
181 cold (as in weather) хладьнъ, стоудєнъ studený, chladný zimny,chłodny studený, chladný студен,хладен халодны, сцюдзёны холодный; студёный (застарѣле) зимный, студеный; холодный (рѣдко) холодний
182 full испльнь plný pełny plný пълен поўны полный повный повний
183 new новъ nový nowy nový нов новы новый новый новий
184 old старъ starý stary starý стар стары старый старый старий
185 good добръ dobrý dobry dobrý добър добры хороший; добрый (арх.) добрый гарний,
добрий
186 bad зълъ špatný, zlý zły zlý лош, зъл дрэнны, кепскі, благі плохой, злой, поганый планый поганий,
злий
187 rotten (as a log) shnilý zgniły hnilý гнил гнілы гнилой гнилый гнилий
188 dirty špinavý brudny špinavý мръсен,нечист брудны грязный брудный; заваляный[4] брудний
189 straight правъ, равьнъ přímý, rovný prosty priamy, rovný прав прамы, просты прямой, ровный простый[4] прямий,
рівний
190 round kulatý okrągły guľatý, okrúhly кръгъл круглы круглый округлый круглий
191 sharp (as a knife) остръ ostrý ostry ostrý остър востры острый острый гострий
192 dull (as a knife) tupý tępy tupý тъп тупы тупой тупый тупий
193 smooth гладъкъ hladký gładki hladký гладък гладкі гладкий гладкый гладенький
194 wet мокръ mokrý mokry vlhký, mokrý мокър мокры, вільготны мокрый мокрый мокрий
195 dry (adjective) соухъ suchý suchy suchý сух сухі сухой сухый сухий
196 right (correct) правъ správný poprawny,
prawidłowy
správny правилен правільны, слушны правильный, верный, точный правилный правильний,
вірний
197 near близъ blízký bliski blízky, neďaleký близък блізкі близкий близкый близький
198 far дальнии, дальнъ daleký daleki ďaleký далечен далёкі далёкий, дальний далекый далекий
199 right (side) дєснъ, правъ pravý prawy pravý десен правы правый правый правий

200–207[едітовати | едітовати жрідло]

Английскый Старо церковно славянскый Чешскый Польскый Словацкый Булгарскый Бѣлорусскый Русскый Русинскый Украинскый
200 left (side) лѣвъ levý lewy ľavý ляв левы левый лѣвый лівий
201 at оу, при u, při u,przy pri в,на,при,до каля, ля, пры при, у, возле, около коло, при коло, біля,
при, у, в
202 in въ v, ve w,we v, vo в, във у, ў в, во в, у в,у,ув,уві
203 with (accompanying) съ s, se z,ze s, so с,със з с, со зо(з), (и)з з,зі,із
204 and и a, i i a, i и і, ды и, да (бесѣдне) и, а, та(й) та, і, й
205 if ащє jestliže, jestli jeśli,jeżeli ak ако калі если, ежели, коли кедь якщо
206 because понєжє protože, jelikož, poněvadž bo,ponieważ pretože, lebo защото бо, таму што потому что, ибо бо, зато же, прото же бо,тому що
207 name имѧ jméno imię meno име імя имя имя, мено ім'я

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Wiktionary:en:Appendix:Slavic Swadesh lists
  • Horoszczak, Jarosław. Словник лемківско-польскій, польско-лемківскій. Słownik łemkowsko-polski, polsko-łemkowski. Rutenika. Warszawa, 2004.
  • Керча, Іґорь. Словник русинсько-руськый, Ужгород, 2007; том 1. А-Н; том 2. О-Я.
  • Међеши Х., Тимко-Ђитко О., Фејса М. Русинско-српски речник. Завод за културу војвођанских русина. Нови Сад, 2010.
  • Ябур, Василь; Плїшкова, Анна; Копорова, Кветослава. Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка про основны і середнї школы з навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка (правописный і ґраматічный словник). Русин і Народны новинкы. Пряшів, 2007.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Закарпатя и Пряшовщина
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Закарпатя
  3. Закарпатя, Лемковина, Пряшовщина
  4. 4,0 4,1 4,2 Войводина, Закарпатя, Лемковина, Пряшовщина
  5. 5,0 5,1 5,2 Лемковина, Пряшовщина
  6. 6,0 6,1 6,2 Войводина, Закарпатя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Wiktionary:en:Appendix:Slavic Swadesh lists на анґліцькій Вікіпедії.