Сводеш, Моррис
Моррис Сводеш | |
---|---|
Уроджѣня | 22. януар 1909 Голиоук, Маcсачузетс |
Умертя | 20. юл 1967 (58 рокы) Мексико Сити |
Занятя | лингвиста |
Язык творох | английскый |
Едукация | доктор филозофии |
Alma mater | Йейлска универзита |
Супруг(а) | Мери Гаас, Франсез Леон, Еванхелина Аранья |
Моррис Сводеш (англ. Morris Swadesh, * 22. януар 1909 — † 20. юл 1967) быв вплывный и контроверзный америцькый лингвиста.
Биография[едітовати | едітовати жрідло]
Родив ся в Голиоук, Массачузетс (англ. Holyoke, Massachusetts) во фамилии иммигрантох з Бессарабии . В родинѣ ся говорило на йиддиш, але и по русскы и английскы, и тоты языкы знав уже од малости. Штудиовав на Чикагской универзитѣ, де року 1931 зыскав ступень магистра, а пак на Йейлской универзитѣ, Коннектикут, зыскав докторат Ph.D., (1933) з диссертациов на тему семантикы языка Нутка, индианского племени в Канадѣ. Робив яко высокошколскый профессор в США (1933-39, 1941-53) и в Мексику (1939-41, 1956-67).
В часѣ Другой свѣтовой войны служив в Бурмѣ на военых проектах армии США, де реферовав материалы на бурманском, китайском, русском и испанском языках. Написав тыж учебникы про америцке войско, хоснованы на выуку китайского и русского языкох.
Свадеш жив в малженствѣ еден час (1931–1937) з Мери Гаас,[1] колегыньов з Йейлской универзиты. З ньов в сполуавторствѣ опубликовав даколько робот. По розводѣ быв женатый з Франсез Леон,[2] з котров въедно робив в Мексику; они розвели ся в конци 1950-х, и тогды женив ся з лингвистков Еванхелинов Аранья.[3]
Умер в Мексико Сити, на сердцьовый напад, за робочым столом.[4]
Гипотеза Сводеша[едітовати | едітовати жрідло]
Став ся знаный вдякы складеному ним списку 215 найважнѣйшых слов, котрый пак зменшив до 100 слов (Список Сводеша) и гипотезѣ, подля котрой тоты слова суть достаточны про вшыткы языкы, кедь хочеме з их помочов вызначити близкость даякой пары языкох.
Тота гипотеза пробудила контроверзии межи лингвистами, але сам список и методы поровнателной лингвистикы, оперты на ней, зостали приятыма в лингвистичну методологию.
Главны роботы[едітовати | едітовати жрідло]
- 1950. "Salish internal relationships", International Journal of American Linguistics 16, 157-167.
- 1952. "Lexicostatistic dating of prehistoric ethnic contacts", Proceedings American Philosophical Society 96, 452-463.
- 1955. "Towards greater accuracy in lexicostatistic dating", International Journal of American Linguistics 21, 121-137.
- 1962. "Linguistic relations across the Bering Strait", American Anthropologist 64, 1262-1291.
Повна библиография публикованых робот (на испанской Википедии).