Свагілі

Свагілі
Свагілі
	Kiswahili, كِسْوَحِيلِ
Є єдным из	макромова, природна мова, живый язык
Є пудкласов	Sabaki, банту
Назва офіційною / оригінальною мовою	Kiswahili, كِسْوَحِيلِ
Держава	Танзанія, Демократічна Републіка Конґо, Кенія, Рванда, Уґанда
Походить з	суахілі
Зазнав впливу від	Арабскый язык
Мовна типологія	SVO, аглютинативна мова
Писемство	латинка, Swahili Ajami
Використовуються великі букви для	власна назва
Регулятор мови	Baraza la Kiswahili la Taifa
Кулькость носителюв языка	15 437 390
Описано в	Новая международная энциклопедия, Encyclopædia Britannica, 11th edition
Має властивість	Узгодження
Ким/чим використовується	суахілі
Робочий список проєкту Вікімедіа	Вікіпедія:Статї, якы повинны быти, Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Має відміну	ji-/ma- class, ki-/vi- class, m-/mi- class, m-/wa- class, n- class, u- class
Підтримується Вікіпроєктом	Проект:Языки, WikiProject Tanzania, WikiProject Kenya, WikiProject Uganda, Проект:Руанда
Пов'язана категорія	Category:Swahili pronunciation
Код мови Вікімедіа	sw
Точно відповідає	http://publications.europa.eu/resource/authority/language/SWA
Не плутати з	суахілі
Категорія Вікісховища	Swahili language
Основна катеґорія за темов	Категорія:Мова суахілі
Категорія для фільмів цією мовою	Категорія:Фільми мовою суахілі
	Swahili language

Свагілі, самоназва Кісвагілі — язык, якым бісїдує коло 100 млн людей у выходній Африцї (Танзанія, Кенія ітд).

Свагілі — найбівшый з языків банту і єден з найзначнішых языків Африканьского контіненту. Будучі языком міджіетнічного контакту, свагілі є пошыреный на великій теріторії Выходной і Централной Африкы, од побережа Індійського океану на выходї до централных областей ДРК на западї, од Сомалі на северї до Мозамбіку на югу.

Свагілі є державным языком в Танзанії, Кенії і Уґандї. Він ся шыроко хоснує также в Руандї, Бурунді, Замбії, Малаві, на Коморьскых островах і на Мадаґаскарї. Свагілі — єдиный африканьскый язык, якый обтримав статус працовного языка Африцькой унії (з 2004).

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Суахілі на україньскій Вікіпедії.

Література

Wilhelm J.G. Möhlig, Bernd Heine: Swahili Grundkurs mit Übungsbuch und CD, Rüdiger Köppe Verlag, Köln 2010, ISBN 978-3-89645-575-8
M. A. Mohammed: Modern Swahili Grammar, East African Educational Publishers, Nairobi 2001, ISBN 9966-46-761-0.
Rupert Moser: Leitfaden Kiswahili, Phil.-hist. Fakultät, Institut für Sozialanthropologie, Bern 2005.
E. C. Polomé: Swahili Language Handbook, Center for Applied Linguistics, Washington 1967.
Beat Wandeler: Lehrbuch des Swahili für Anfänger, Helmut Buske Verlag, Hamburg 2005, ISBN 978-3-87548-396-3.
Cosmo Lazaro: Lehrbuch der Alltagssprache Swahili, mit Audio-CD und Video-DVD, Verlag AM-CO Publishers, Köln 2004, ISBN 978-3-9806714-4-6.
Gudrun Miehe, Wilhelm J.G. Möhling (Hrsg.): Swahili-Handbuch. Rüdiger Köppe Verlag, Köln 1995, ISBN 978-3-927620-06-3.
Nathan Oyori Ogechi: On language rights in Kenya (PDF) In: Nordic Journal of African Studies 12(3), 2003, S. 277-295
Ashton, E. O. Swahili Grammar: Including intonation. Longman House. Essex 1947. ISBN 0-582-62701-X.
Irele, Abiola and Biodun Jeyifo. The Oxford encyclopedia of African thought, Volume 1. Oxford University Press US. New York City. 2010. ISBN 0-19-533473-6
Blommaert, Jan: Situating language rights: English and Swahili in Tanzania revisited (sociolinguistic developments in Tanzanian Swahili) — Working Papers in Urban Language & Literacies, paper 23, University of Gent 2003
Brock-Utne, Birgit (2001), Education for all – in whose language?, Oxford Review of Education 27 (1): 115–134, doi:10.1080/03054980125577
Chiraghdin, Shihabuddin and Mathias Mnyampala. Historia ya Kiswahili. Oxford University Press. Eastern Africa. 1977. ISBN 0-19-572367-8

Вонкашнї лінкы

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.