Русскій соловей

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перва книга бачванскых Русинох
Русскій соловей
RusskiSolovej1890.jpg
Автор Михаил А. Врабель
Держава Мадярске кральовство
Язык русинскый
Выдаватель Келетъ (Унгваръ)
Датум появы
1890
Тип медиа полиграфия
Сторон 174
Русскій соловей на Викискладѣ

Русскій соловей — зберка русинскых людовых спѣванок, зобрана Михаилом Врабельом и выдана в Унгварѣ в року 1890, перва книжка в истории бачванскых Русинох, напечатана их бесѣдов.[1]

Рецепция[едітовати | едітовати жрідло]

На Врабельову зберку одозвали ся рецензиями його сочасникы, як позитивныма, так и негативныма. Критика одзначала, же в зберцѣ суть не лем правдивы народны спѣванкы, але и поезии од розличных авторох и часто их авторы «хочуть приблизити литературный язык ку великорусскому, з котрым недоста добрѣ знакомы, и достають чудный, даколи смѣшный язык». Польскый етнографичный журнал Wisła, 1980/4 такы поезии назвав wierszydła-ми и, не давши собѣ далшой намагы, в девятьох рядках засудив зберку. Напротив, Славянскіе Извѣстія, 1890/44 Врабеля и його зберку хвалять и прославляють и называють «драгоцѣнным выданьом, де мож легко ся запознати з народным русскым языком угорскых селян», не позераючи на то, же там велика часть спѣванок не народна. Подробный розбор книжкы дав Владимир Перетц в роботѣ К вопросу о взаимном влиянии песен славянских народов (Кіевская старина, 1892), котра того ж року вышла и окремов брожуров.[2] Автор зазначать тыж и вельо позитивных сторон зберькы, меджи иншым, на сторонѣ 68 находить «обстойный верш, повный щирого вдухновѣня»:

Подкарпатскіе русины,
Оставте глубокій сонъ...,

котрый первый раз быв опубликованый в зберцѣ Врабеля, а по часѣ став ся русинсков гимнов.

Вызнам[едітовати | едітовати жрідло]

Независимо од критикы, справедливой або не все, книга в своем часѣ мала великый вызнам, бо через недостаток русинскых книг, охотны до читаня мусѣли брати ся до сербской або словацкой литературы, котру розумѣли, а пак одты черпали литературны знаня и взоры про наслѣдованя. Парадоксално, але в нашой добѣ само имя Врабеля стало ся призабытым, а його зберка — недоступнов про днешного читателя. Зато, коли в року 2014 старанями добродѣйкы Наталии Гаттас (США) в Ужгородѣ вышло репринтне выданя той и еще едной зберькы Михаила Врабеля, днешна критика тот факт оцѣнюе як хосенный и похвалный.[3]

Окремый вызнам мала тота книжка про бачванскых Русинох.

"Русскій соловей", кнїжка з котру бачванско-сримски Руснаци перши раз ступели на историйну сцену як духовни и национални субєкт, але и кнїжка-леґитимация народного єства и виталносци усней творчосци шицких Руснацох у Австро-Угорскей на концу XIX. столїтия.

— Микола М. Цап[1]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Владиміръ Перетцъ: Слово о «Русскомъ соловьѣ» — Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1892. (русс.) Одчитане: 2020-07-26
  • Сергій Федака (09 травня 2014). Соловей-фенікс. Закарпаття онлайн. https://zakarpattya.net.ua/Blogs/123722-Solovei-feniks-. Одказ перевіреный 2020-07-26. (укр.)
  • Микола М. Цап: Столїтиє «Русского соловея» //Народни календар 1990 — Нови Сад: Руске слово, 1989 Сс. 47–50

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Микола М. Цап
  2. Владиміръ Перетцъ
  3. Сергій Федака