Руснаци у Войводини

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти
Грекокатолїцка церква в Руском Керестуре

Руснаци у Войводини (cерб.) Русини у Војводини — потомци приселєнцох зоз сиверовосточних жупанийох дакедишнєй Угорскей.

История[едітоватиедітовати жрідло]

Руснаци на териториї нєшкайшей Сербиї жию вецей як 260 роки. У нашей богатей традициї 17. януар 1751. рок остал зазначени як окремни датум. Того дня Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици Мариї Терезиї и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ - Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Бул то официялни початок нєшкайшого Руского Керестура, найстаршого, найвекшого и найпознатшого места Руснацох у Войводини и Сербиї. Прето тот датум вибрани за нашо националне швето. Перши руски приселєнци поєдинєчно до Бачкей почали приходзиц уж штредком двацетих рокох XVIII столїтия, алє лєм єден попис зоз 1746. року шведочи о пребуваню векшого числа руских фамелийох недалеко од Керестура. Їх насельованє було повязане зоз общима обставинами. По законченю периода австро-турских войнох 1739. року Габсбурґска монархия пришла на маєток плодних, алє цалком пустих територийох южней Угорскей. Теди принєшена одлука же би ше вони населєли и привредно обновели. Медзи народами хтори сцигли и пущели коренї на плодней войводянскей ровнїни нашли ше и Руснаци. Вони ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, зоз обласцох хтори ше нєшка находза у восточней Словацкей, Закарпатскей обласци України и Мадярскей. Под подобнима условиями, 15. мая 1763. року у Зомборе подписани докумет о насельованю ище єдного руского штредку - Коцура. По одредби тих контрактох колонисти по националносци мушели буц Руснаци (Ruthen-и) по статусу шлєбодни людзе, по вири грекокатолїки (унияти). Од вредних жительох тих двох бачких населєньох перших 350 фамелийох, як и нових приселєнцох зоз старого краю Горнїци (горнїх крайох Австро-Угорскей), з часом ше розвила национална заєднїца Руснацох у Войводини. У другей половки XVIII вику жительство спомнутих населєньох нєпреривно росло. Пре нєдостаток жеми цали XIX и початок XX столїтия бул у знаку висельованя Руснацох зоз Руского Керестура и Коцура на бачку и сримску ровнїну дзе символично зашате коло дзешец нови руски колониї.

Култура[едітоватиедітовати жрідло]

Просвита и образованє[едітоватиедітовати жрідло]

Дружтво за руски язик, литературу и културу (основане 1970. року) у сотруднїцтве зоз Министерством просвити Републики Сербиї и Националним совитом рускей националней меншини, орґанизує факултативне виучованє руского язика зоз елементами националней култури у школох дзе нєт порядней настави по руски.

Предшколске образованє[едітоватиедітовати жрідло]

Основне образованє[едітоватиедітовати жрідло]

Порядна настава на руским язику нєшка орґанизована у трох основних школох: у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове.

Стредня школа[едітоватиедітовати жрідло]

У Керестуре 1945. року формована перша руска Ґимназия хтора и нєшка роби. Кадри з тей ґимназиї ношителє векшини активносцох на общим розвою при Руснацох, а окреме у образованю и култури.

Катедра за руски язик и литературу[едітоватиедітовати жрідло]

На Филозофским факултету у Новим Садзе 1981. року отворена Катедра за руски язик и литературу хтора нєшка ноши назву Оддзелєнє за русинистику. На нєй по 2009. рок дипломовали 32 студенти.

Информованє по руски[едітоватиедітовати жрідло]

Видавательна дїялносц[едітоватиедітовати жрідло]

Новини, часописи, рочнїки[едітоватиедітовати жрідло]

После законченя Другей шветовей войни розвой рускей заєднїци предлужени, алє под другима условиями и зоз помоцу держави. Уж 1945. року обновює ше роботу Руских новинох под новим меном Руске слово. Новинско-видавательна установа Руске слово, зоз шедзиском у Новим Саду основана кед и истоменово новини.

Кнїжки[едітоватиедітовати жрідло]

Кнїжки публикує вецей часописи и едициї, як цо то Часопис за литературу, културу и уметносц Шветлосц, Часопис за дзеци Заградка и Културно-политични часопис за младих МАК. НВУ Руске слово, Завод за видаванє учебнїкох у Беоґрадзе - Оддзелєнє у Новим Садзе, Дружтво за руски язик, литературу и културу и други видавателє, як и Грекокатолїцка церква, на руским язику публиковали од 1945. року по нєшка вецей як 600 наслови кнїжкох.

Радио[едітоватиедітовати жрідло]

Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох.

ТВ[едітоватиедітовати жрідло]

Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох.

Грекокатолїцка Церква[едітоватиедітовати жрідло]

Од початку присельованя Руснацох до Бачкей окремну улогу мала Грекокатолїцка церква. Грекокатолїки за свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, алє маю восточни обряд, хасную обичаї и церковнославянски кнїжки, а священїки маю право женїц ше. Коло церковних општинох, хтори були фундамент новим руским колонийом, одвивал ше дружтвени живот заєднїци. У Руским Керестуре парохия основана 1751. року, а лєм два роки познєйше почина робиц и школа хтора ше нєшка може похвалїц зоз 255-рочну традицию. Року 1777. за шицких грекокатолїкох у тей часци Габсбурґскей монархиї основана епископия, чийо шедзиско було у Крижевцох. Нєшка Руснаци у Войводини у церковней орґанизациї подпадаю под Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори хтори установени 2003. року. Його шедзиско у Руским Керестуре. После Керестура и Коцура, найстарша руска колония настала у городским штредку у Новим Садзе дзе 1780. року основана и треца руска парохия у Бачкей. На маєток крижевского епископа у Шидзе Руснаци ше починаю насельовац 1803. року. По Револуциї 1848/9. року, наставаю нови колониї у Беркасове и у Вербаше а од осемдзешатих рокох XIX столїтия звекшує ше число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох. Наставаю и руски населєня у Бачинцох Бикич Долу и Сримскей Митровици. До Нового Орахова Руснаци ше населєли после Другей шветовей войни, а векше число припаднїкох нашей заєднїци ше почина зявйовац и у Суботици.

Народна традиция[едітоватиедітовати жрідло]

  • Руски народни обичаї, руска народна традиция и руска народна култура
  • Руска народна музика Руски Фолклор Руски Театер итд.

Жительство[едітоватиедітовати жрідло]

Попис зоз 1848. року гутори же руска заєднїца мала 8 500 души. По першим державним попису Кральовини СГС зоз 1921. року Руснацох було 20 383 а 1971. року у Югославиї було 24 640 Руснацох. На попису 2002 . року у Сербиї уписани 15 905 гражданеє, хтори ше вияшнєли як Руснаци, цо виноши 0,2 % жительства Републики Сербиї. Од шицких населєньох у хторих жию Руснаци, Руски Керестур и Коцур остали як два найвекши и найзначнейши руски центри. Керестур, населєнє зоз 6 000 жителями, зоз своїма образовнима, културнима и церковнима установами представя матку Руснацох у Сербиї. Коцур нешка ма коло 5 000 жительох од чого приблїжно 3 000 Руснаци.

Места, дзе жию Руснаци[едітоватиедітовати жрідло]

Источнїки[едітоватиедітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітоватиедітовати жрідло]