Русинска гимна
Русинска гимна Подкарпатскіи Русины поважуе ся написанов Александром Духновичом в поздных роках его творчости. Музику написав Стефан Фенцик (мелодия 1921, гармонизация 1939). Алтернативна мелодия в маршовом стилу хосновала ся в америцкой диаспорѣ (гармонизовав И. Тёрох в роцѣ 1927).[1]
В досовѣтской добѣ од року 1920 текст Подкарпатскіи Русины служив за урядну гимну подкарпатскых Русинох.[2]
Текст[едітовати | едітовати жрідло]
| Русинскый текст | Мадярскый текст | |||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Авторство и перва публикация[едітовати | едітовати жрідло]
Прямого доказа, же Духнович быв автором того текста, не е, але позднѣйшы словацкы выглядователѣ поважують тото за цѣлком правдоподобне.[3]
Русинскый текст опубликовав первый раз Михаил Врабель в зборнику спѣванок Русскій соловей в Унгварѣ в року 1890. Але в том текстѣ хыбили два рядкы, а имя автора не было подане.[3][4] Фотопринтне перевыданя зборника Врабеля появило ся в Ужгородѣ в року 2014.
В позднѣйшых выданях редакторы Евмений Сабов и Франтишек Тихый не поддавали сомнѣву авторство Духновича. В украинском литературознательствѣ вопрос авторства Духновича поважуе ся отвореным.[2]
Автор мадярского текста Шандор Бонкало.[3][5]
См. тыж[едітовати | едітовати жрідло]
- Я Русин был, есмь, и буду — «друга» русинска гимна на слова Духновича, популарна у Русинох США[6]
регионалны гимны:
- На Лемковині — текст Ивана Русенка, музика Ярослава Трохановского[7]
- Ружи, червени ружи — текст и музика Якыма Сивча, гимна музичных фестивалох в Руском Керестурѣ у Войводинѣ[8]
Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]
- На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. Упорядник О.В. Мишанич. Ужгород:Карпати, 1984. — 528 с.
- Олександр Духнович. Твори в 4-х томах, том 1. Голов. ред. М. Ричалка. Slovenské pedagogické nakladateľstvo v Bratislave, 1968.
- Русскій соловей. Народная лира. Собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіяхъ. Собралъ и издалъ Михаилъ Андреевичъ Врабель. Книгопечатня «Келетъ» въ Унгварѣ. 1890.
- Bonkáló Sándor: A rutének (ruszinok). Franklin-társulat kiadása, 1940. (Bp.)
- Magocsi, P. R. (2005). Anthems, Rusyn national. In Magocsi P. R., Pop I. (Eds.), Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2nd ed., pp. 5-6). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press. ISBN 0-8020-3566-3
- Аудиоукажкы
Референции[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Magocsi, P. R., p. 5
- ↑ 2,0 2,1 На Верховині, с. 503.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Олександр Духнович, с. 708.
- ↑ Русскій соловей, с. 68.
- ↑ Bonkáló Sándor, 120. old.
- ↑ Magocsi, P. R., p. 5. This "second" Rusyn national anthem is especially popular among American Rusyns and it is also known to the Vojvodinian Rusyns and Lemko Rusyns
- ↑ Наталія Малецка-Новак. З нашой історії – Іван Русенко. https://www.lem.fm/z-nashoy-istoriyi-ivan-rusenko/. [перевірено 2023-05-23]. "Русенків твор під назвов „На Лемковині“ музично обробив Ярослав Трохановскій і днесь ся хоснує як лемківска – русинська гімна"
- ↑ На нєшкайши дзень народзени Яким Сивч. RTV Радио-телевизия Войводини. 26. април 2014. https://rtv.rs/rsn/култура/на-нєшкайши-дзень-народзени-яким-сивч_481446.html. [перевірено 2023-05-23]. "Популарна композиция Якима Сивча "Ружи, червени ружи" и нєшка гимна фестивалох "Червена ружа" и "Ружова заградка""