Русинска гимна

Русинска гимна Подкарпатскіи Русины поважуе ся написанов Александром Духновичом в поздных роках его творчости. Музику написав Стефан Фенцик (мелодия 1921, гармонизация 1939). Алтернативна мелодия в маршовом стилу хосновала ся в америцкой диаспорѣ (гармонизовав И. Тёрох в роцѣ 1927).^[1]

В досовѣтской добѣ од року 1920 текст Подкарпатскіи Русины служив за урядну гимну подкарпатскых Русинох.^[2]

Текст

Русинскый текст

Мадярскый текст

Подкарпатскіи Русины

оставьте глубокій сон!

Народный голос зовет вас:

Не забудьте о своем!

Наш народ любимый

да будет свободный,

Oт него да отдалится

непріятелей буря,

Да согрѣет справедливость

уж и русское племя!

Желаніе русских вождь,

Русскій да живет народ!

Всѣ просим Всевышняго,

Да подержит русскаго,

и даст вѣка лучшаго!

Kárpátalji ruszin népem

Elég volt az álomból,

Fölötted az ébredésre

Hívó harang most kondul.

Szabadon, békében

Éljen ruszin népem,

Ott lakozzék az igazság

És távol a háború.

Kék egünket ne búsítsa

Kérve kérjük, a ború,

Egész világ hadd hallja,

Hogy ez a nép óhaja:

Magasságos Úristen

Szent kegyelmed segítsen,

Adj ránk jobb jövőt itten.

Авторство и перва публикация

Прямого доказа, же Духнович быв автором того текста, не е, але позднѣйшы словацкы выглядователѣ поважують тото за цѣлком правдоподобне.^[3]

Русинскый текст опубликовав первый раз Михаил Врабель в зборнику спѣванок Русскій соловей в Унгварѣ в року 1890. Але в том текстѣ хыбили два рядкы, а имя автора не было подане.^[3]^[4] Фотопринтне перевыданя зборника Врабеля появило ся в Ужгородѣ в року 2014.

В позднѣйшых выданях редакторы Евмений Сабов и Франтишек Тихый не поддавали сомнѣву авторство Духновича. В украинском литературознательствѣ вопрос авторства Духновича поважуе ся отвореным.^[2]

Автор мадярского текста Шандор Бонкало.^[3]^[5]

См. тыж

Я Русин был, есмь, и буду — «друга» русинска гимна на слова Духновича, популарна у Русинох США^[6]

регионалны гимны:

На Лемковині — текст Ивана Русенка, музика Ярослава Трохановского^[7]
Ружи, червени ружи — текст и музика Якыма Сивча, гимна музичных фестивалох в Руском Керестурѣ у Войводинѣ^[8]

Жерела и одказы

На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. Упорядник О.В. Мишанич. Ужгород:Карпати, 1984. — 528 с.
Олександр Духнович. Твори в 4-х томах, том 1. Голов. ред. М. Ричалка. Slovenské pedagogické nakladateľstvo v Bratislave, 1968.
Русскій соловей. Народная лира. Собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіяхъ. Собралъ и издалъ Михаилъ Андреевичъ Врабель. Книгопечатня «Келетъ» въ Унгварѣ. 1890.
Bonkáló Sándor: A rutének (ruszinok). Franklin-társulat kiadása, 1940. (Bp.)
Magocsi, P. R. (2005). Anthems, Rusyn national. In Magocsi P. R., Pop I. (Eds.), Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2nd ed., pp. 5-6). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press. ISBN 0-8020-3566-3
Аудиоукажкы
- ... од хора русинской меншины Будапешта
- ... од хора Културного Товаришства Русинох Румынии

Референции

↑ Magocsi, P. R., p. 5
↑ ^2,0 ^2,1 На Верховині, с. 503.
↑ ^3,0 ^3,1 ^3,2 Олександр Духнович, с. 708.
↑ Русскій соловей, с. 68.
↑ Bonkáló Sándor, 120. old.
↑ Magocsi, P. R., p. 5. This "second" Rusyn national anthem is especially popular among American Rusyns and it is also known to the Vojvodinian Rusyns and Lemko Rusyns
↑ Наталія Малецка-Новак. З нашой історії – Іван Русенко. https://www.lem.fm/z-nashoy-istoriyi-ivan-rusenko/. [перевірено 2023-05-23]. "Русенків твор під назвов „На Лемковині“ музично обробив Ярослав Трохановскій і днесь ся хоснує як лемківска – русинська гімна"
↑ На нєшкайши дзень народзени Яким Сивч. RTV Радио-телевизия Войводини. 26. април 2014. https://rtv.rs/rsn/култура/на-нєшкайши-дзень-народзени-яким-сивч_481446.html. [перевірено 2023-05-23]. "Популарна композиция Якима Сивча "Ружи, червени ружи" и нєшка гимна фестивалох "Червена ружа" и "Ружова заградка""

[1] Magocsi, P. R., p. 5

[НаВерх-2] 2,0 ^2,1 На Верховині, с. 503.

[OD-3] 3,0 ^3,1 ^3,2 Олександр Духнович, с. 708.

[4] Русскій соловей, с. 68.

[5] Bonkáló Sándor, 120. old.

[6] Magocsi, P. R., p. 5. This "second" Rusyn national anthem is especially popular among American Rusyns and it is also known to the Vojvodinian Rusyns and Lemko Rusyns

[7] Наталія Малецка-Новак. З нашой історії – Іван Русенко. https://www.lem.fm/z-nashoy-istoriyi-ivan-rusenko/. [перевірено 2023-05-23]. "Русенків твор під назвов „На Лемковині“ музично обробив Ярослав Трохановскій і днесь ся хоснує як лемківска – русинська гімна"

[8] На нєшкайши дзень народзени Яким Сивч. RTV Радио-телевизия Войводини. 26. април 2014. https://rtv.rs/rsn/култура/на-нєшкайши-дзень-народзени-яким-сивч_481446.html. [перевірено 2023-05-23]. "Популарна композиция Якима Сивча "Ружи, червени ружи" и нєшка гимна фестивалох "Червена ружа" и "Ружова заградка""

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]