Русинска гимна

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Текст русинской гимны

Русинска гимна Подкарпатскіи Русины поважуе ся написанов Александром Духновичом в поздных роках его творчости. Музику написав Стефан Фенцик.

В досовѣтской добѣ од року 1920 текст Подкарпатскіи Русины служив за урядну гимну подкарпатскых Русинох.[1]

Текст[едітовати | едітовати жрідло]

Русинскый текст: Мадярскый текст:
Подкарпатскіи Русины
оставьте глубокій сон!
Народный голос зовет вас:
Не забудьте о своем!
Наш народ любимый
да будет свободный,
Oт него да отдалится
непріятелей буря,
Да согрѣет справедливость
уж и русское племя!
Желаніе русских вождь,
Русскій да живет народ!
Всѣ просим Всевышняго,
Да подержит русскаго,
и даст вѣка лучшаго!
Kárpátalji ruszin népem
Elég volt az álomból,
Fölötted az ébredésre
Hívó harang most kondul.
Szabadon, békében
Éljen ruszin népem,
Ott lakozzék az igazság
És távol a háború.
Kék egünket ne búsítsa
Kérve kérjük, a ború,
Egész világ hadd hallja,
Hogy ez a nép óhaja:
Magasságos Úristen
Szent kegyelmed segítsen,
Adj ránk jobb jövőt itten.

Авторство и перва публикация[едітовати | едітовати жрідло]

Прямого доказа, же Духнович быв автором того текста, не е, але позднѣйшы словацкы выглядователѣ поважують тото за цѣлком правдоподобне.[2]

Русинскый текст опубликова первый раз Михаил Врабель в зборнику спѣванок Русскій соловей в Унгварѣ в року 1890. Але в том текстѣ хыбили два рядкы, а имя автора не было подане.[2][3] Фотопринтне перевыданя зборника Врабеля появило ся в Ужгородѣ в року 2014.

В позднѣйшых выданях редакторы Евмений Сабов и Франтишек Тихый не поддавали сомнѣву авторство Духновича. В украинском литературознательствѣ вопрос авторства Духновича поважуе ся отвореным.[1]

Автор мадярского текста Шандор Бонкало.[2][4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. Упорядник О.В. Мишанич. Ужгород:Карпати, 1984. — 528 с.
  • Олександр Духнович. Твори в 4-х томах, том 1. Голов. ред. М. Ричалка. Slovenské pedagogické nakladateľstvo v Bratislave, 1968.
  • Русскій соловей. Народная лира. Собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіяхъ. Собралъ и издалъ Михаилъ Андреевичъ Врабель. Книгопечатня «Келетъ» въ Унгварѣ. 1890.
  • Bonkáló Sándor: A rutének (ruszinok). Franklin-társulat kiadása, 1940. (Bp.)
  • Гимна в проведжѣню хора русинской мешины Будапешта

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 На Верховині, с. 503.
  2. 2,0 2,1 2,2 Олександр Духнович, 708. old.
  3. Русскій соловей, 68. old.
  4. Bonkáló Sándor, 120. old.