Пражска дефенестрация (1618)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пражска дефенестрация року 1618

Пражска дефенестрация з року 1618, од (лат.) fenestra 'облак', была дефенестрация — вышмарѣня на облак,[1] котрым ся зачало повстаня чешскых протестантскых ставох против католицкых Габсбургох. То быв еден з первых конфликтох, котрым ся зачала Чешска война, што ся вывинула до цѣлоевропской набоженской Тридцятьрочной войны.

Предистория[едітовати | едітовати жрідло]

9. юла 1609 Рудолф II. Габсбург, римскый император, краль чешскый, мадярскый и хорватскый, вымушеный обстоянями, подписав кральовску листину, познату як Рудолфув маестат, котров ся признавали набоженскы слободы и протестантска Чешска конфесия, (лат.) Confessio Bohemica. По смерти Рудолфа (1612), котрый мав стале сѣдлиско в Празѣ, далшы императоры перенесли ся до Вѣдня. Коли наступник его Матяш Габсбург переселив ся до Вѣдня, в Празѣ зоставив за свого гувернера Вилема Славату, котрый быв моцно католицкы ориентованый. Католици ся покусили закрыти двѣ протестантскы церквы, а едну доконця збуряли.

Дефенестрация[едітовати | едітовати жрідло]

Зобраня розлюченых протестантох, котре ся одбывало 23. мая 1618 на пражском градѣ, обвинило католицкых кральовскых гувернерох Вилема Славату з Хлуму а Кошумберка и Ярослава Боржиту з Мартиниць з порушованя своих набоженскых прав. Протестанты выголосили их за винных а въедно зоз их писарьом Филипом Фабрициом вышмарили на облак. Покараны вшак упали на купу гною и зостали живы.

Подобным способом збавляли ся своих противникох чешскы набоженскы реформаторы в року 1483 ай в гуситской добѣ на зачатку 15. стороча.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Defenestrace.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Pražská defenestrace (1618) на чеській Вікіпедії.