Пиночка звычайна

Пиночка звычайна (Phylloscopus trochilus) є малый вид співакa з родины Sylviidae.

Таксономія

Пиночка звычайна была описана Карлом Лінеём в роцї 1758 під родовым іменом Motacilla. До роду Phylloscopus пак была заряджена в роцї 1826.^[1]

Творить 3 підвиды:^[2]

Phylloscopus trochilus trochilus (Linnaeus, 1758) - гнїздить в Европі з выїмков северной Шкандінавії (в меджах од Піреней северно аж по Алпы); зимує в западній Африцї.
Phylloscopus trochilus acredula (Linnaeus, 1758) - гнїздить в северній Шкандінавії выходно аж по западну Сібірь; зимує в середнїй Африцї.
Phylloscopus trochilus yakutensis Ticehurst, 1935 - гнїздить на выходній Сібірї; зимує в выходній а южній Африцї.

Опис

Дакус є менша як воробель, росте до довжкы 11-12,5 цм, роспятя крыл мірять 17-22 цм і важыть 7-15 ґ. Зверьха є зеленобура, спід тїла мать брудно білый аж жовткавый. Обі поглавя ся фарбами нияк не одрізняють, молоды птахы мають в порївнаню з дорослыма жовтїшый спід тїла.

Вабить двойслабічным „гиіт“. Спів ся складать з ряды простых повторяных піскавых звуків (смоть награвка (файл)).

Росшырїня

Гнїздить на россяглій теріторії Европы a в Азії, де засягує аж по выходну Сібірь. Є перелїтный із зимовищами в субсагарьскій Африцї. Підвид Phylloscopus trochilus yakutensis притім каждый рік міґрує далеко аж 12 000 км з выходной Сібірї до южной Африкы.

Примарно ся стримує в молодых одкрытых лїсах з густым підростом і стромами молодшыма 10-20 років, проникать але тыж до парків і загород. Найвекшых популачных густот досягує на місцях з водяныма елементами і богатым поростом берез, вильх, верб, чорніць, в чорнїцях будує гнїзда.

Еколоґія

Жывить ся хробачінов, ларвами, павуками а на осінь тыж різныма плодами. В середнїй Европі гнїздить 1x за рік од мая до авґуста. Кулёвите гнїздо з травы і моху постелене пірём з бочным вступом будує на земли в густій крячінї або в траві. В єдній зношцї є пак 4-8 світлых, червенобурых флякастых, 15,2 x 12,2 мм великых яєць, на котрых 12-14 денной інкубації мать участь лем сама саміця. Молодята гнїздо опущають по 13-14 днях. Поглавно дозрївать уж в першім роцї жывота а у вольній природї ся дожывать звычайно 2 рокы.

Чісленость

Европска популація є гадана згруба на 40 міліонів парів.

Одказы

Далшы інформації о темі на проєктах Фонду Вікімедія:

	мултімедіалный обсяг на Вікіскладї
	інформації о таксонї на Віківидах

Референції

↑ Lockwood, W. B. (1984). The Oxford Book of British Bird Names. Oxford University Press, ISBN 0-19-214155-4. (анґліцькы)
↑ Hoyo, J. del, et al., eds. (2006). Handbook of the Birds of the World, vol. 11. Barcelona: Lynx Edicions. str. 649. ISBN 84-87334-22-9. (анґліцькы)

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Budníček větší на чеській Вікіпедії.

[1] Lockwood, W. B. (1984). The Oxford Book of British Bird Names. Oxford University Press, ISBN 0-19-214155-4. (анґліцькы)

[hoyo-2] Hoyo, J. del, et al., eds. (2006). Handbook of the Birds of the World, vol. 11. Barcelona: Lynx Edicions. str. 649. ISBN 84-87334-22-9. (анґліцькы)

[1]

[2]