Пейч

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Город з правами жупы
Пейч
Pécs (мад.)
Застава Герб
Застава Герб
Давны назвы Quinque Basilicae, 871
Держава Мадярщина
Жупа Бараня
Округ Пейчскый
Статус центер жупы
Координаты 46°04′15″ с. ш. 18°13′59″ в. д. / 46.070833° с. ш. 18.233056° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 162,77 км²
Надморска вышка 153 м
Жителей 142873 особы (01.01.2019)
Часова зона UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код (+36)72
Поштовый индекс 7600–7636
Официалный сайт [1] (мад.)(англ.)
Пейч (Мадярщина)
Red pog.png

Пейч, (мад.) Pécs, (нѣм.) Fünfkirchenгород з правами жупы на югозападѣ Мадярщины, административный центер жупы Бараня, з обывательстом над 140 тысяч особ, пятый найвекшый мадярскый город по Будапештѣ, Дебреценѣ, Сегедѣ и Мишколцу.[1][2]

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Лежить в южной подошвѣ лѣсистых гор Мечек, в оддалѣню около 200 км на юг од Будапешта, около 50 км на запад од Дуная и около 60 км на запад од троймеджа МадярщинаСербияХорватия.

История[едітовати | едітовати жрідло]

На том мѣстѣ быв римскый город Сопиане, (лат.) Sopianae, центер провинции Южна Паннония.[1]

Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду (лат.) Quinque Ecclesiae 'пять церков'. Од зачатку XI. стороча входить до Мадярского кральовства. В року 1009 краль Штефан I. (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.[2] Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку войводинскых Русинох: пейц.

В року 1367 краль Лайош І. Великый основав найстаршу Пейчску универзиту. В роках 1543–1686 Пейч быв под османсков окупациев. В року 1780 достав статус вольного кральовского города. Зачало ся копаня угля отвореным способом в горах Мечек (котре ся продовжовало до вычерпаня в зачатку XXI. стороча) и промысловый розвой.[1] Од того часу доднесь ся захранили пивоварѣня (Péc­si Sörfőzde, 1848), виноробство (фабрика игристых вин Litt­ke, 1859), керамична фабрика Zsolnay, 1853.[2]

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

Народностне зложѣня
В року Мадяре Нѣмцѣ Ромы Хорваты Сербы Румыны Иншы/Не повѣли Довъедна
2001[3] 92,57% 3,11% 1,15% 1,05% 0,18% 0,08% 1,86% 100%
2011[4] 84,03% 4,21% 2,02% 1,23% 0,20% 0,17% 8,14% 100%


Зложѣня подля вѣры
Року Римокатолици Реформаты Евангелици Грекокатолици Иншой вѣры Атеисты Не повѣли Довъедна
2011[5] 39,7% 5,2% 1,3% 0,3% 2,5% 21,2% 29,8% 100%

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Encyclopedia Britannica
  2. 2,0 2,1 2,2 Лобанов М. М.
  3. 2001-es népszámlálás nemzetiségi adatsora. nepszamalas.hu. 2001-01-10. http://www.nepszamlalas2001.hu. Одказ перевіреный 2021-07-31. (мад.)
  4. 4.1.6.1 A népesség nemzetiség szerint, 2011. KSH. http://www.ksh.hu/nepszamlalas/tablak_teruleti_13. Одказ перевіреный 2021-07-31. (мад.)
  5. A népesség vallás, felekezet és fontosabb demográfiai ismérvek szerint, 2011. KSH. http://www.ksh.hu/nepszamlalas/docs/tablak/teruleti/02/02_3_1_7_1.xls. Одказ перевіреный 2021-07-31. (мад.)