Михал Гиряк

Михал Гиряк
Михал Гиряк
Уроджѣня	27. новембер 1933; Пыхнѣ, окр. Снина, Чехословацка република
Умертя	23. марец 2007 (73 рокы); Пряшов, Словакия;
Занятя	педагог, научник, фолклориста
Язык творох	руськый, украинскый
Народность	Русин
Родом	з Пряшовщины
Горожанство	словацке
Едукация	доктор филозофии
Жанры	фолклористика, етнография
Михал Гиряк на Викискладѣ
	VIAF:84309063; NLKR/NLC:jx20041111010; GKG:/g/11bbxn2gxb; ЕСУ:29471; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Михал Гиряк (27. новембер 1933, Пыхнѣ, округ Снина, Чехословакия — 23. марец 2007, Пряшов, Словакия) — научник, педагог, збератель и студователь фолклора Русинов Словакии.

Биография

Родив ся в селянской родинѣ. Абсолвовав русску гимназию в Гуменном (1944–1952) и филологию на Высшой педагогичной школѣ в (1952–1957). В роках по украинизации быв редактором часопису Дружно вперед (1957–1960), выдаваного Культурным Союзом Українських Трудящих Словаччини (КСУТ). Неодовго лишать редакторску роботу и занимать ся етнографиов и фолклористиков на постдипломных студиях при универзитѣ Яна Амоса Коменского в Братиславѣ (1960–1963). Одтогды зараблять на живот як научный працовник универзиты Павла Йозефа Шафарика в Пряшовѣ (1960–1971) въедно з Миколом Мушинком). Ту робить и яко педагог: читать лекции з фолклористикы (1960–1998). Року 1965 здобывать ступень кандидата наук на Народописном институтѣ Словацкой академии наук и докторат из филозофии на Карловой универзитѣ в Празѣ.

Научна робота и публикации

М. Гиряк выдав семитомну зберьку Українські народні казки Східної Словаччини (1965–1979) и стилистичну анализу того обсяжного фолклорного материала (1983). Опублікував цирка 350 рецензий, статей, научных ознаймѣнь. Опубликовав серию статей о народных казкарях Выходной Словакии (О. Демян, А. Кимак, И. Станко, С. Полянскый и др.), розвѣдку о Ф. Лазорикови и Ю. Костюкови.

По нѣжной револуции М. Гиряк уже мог отворено говорити, же Русины суть окремым народом и мрѣяв, же даколи годен буде выдати зобраны ним казкы в оригиналѣ, а не так, як мусѣв в добѣ украинизации.^[1]. В роках 1993–2000 в русинском тыжденнику Народны Новинкы опубликовав енциклопедичного типа описы 160 валалов Пряшовского края.

Окремыма выданями выйшли:

Українські народні казки Східної Словаччини (1965–1979, 7 томы);
З глибини віків (антологія, 1967)^[2];
Гора до неба. Українські народні казки Східної Словаччини (Ужгород, 1968)^[3];
Бібліографія фольклору Пряшівщини 1945–1969 (1970)^[4]
Фольклористичні намагання українців Східної Словаччини за післявоєнний період (1973);
Вступні формули українських народних казок Східної Словаччини (1976);
Чарівні стежки (зберька авторскых казок, 1979);
Народна проза Стащинської долини (1979).
Пісні Ю. Колинчака (1982);
Дзвони не втихають (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 1, 1982);
Шляхами віків (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 2, 1985);
Голос Кичар (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 3, 1986);
Народні пісні села Орябина (1986)^[5];
Поетика українських народних ліричних пісень Східної Словаччини (1989)^[6];
Співанкы Анны Мацібобовой (1993);

Сповнив ся сон Михала Гиряка

Карпаторусинскый науковый центер в ЗША выдав двоязычну зберьку "In the Seventy-Seventh Kingdom": Carpatho-Rusyn Folktales — "В сїмдесятій семій країні": Карпаторусиньскы приповідкы — Hardcover – 2015, by Mikhal Hiryak (Author), Patricia A. Krafcik (Translator), русинську часть потовмачив Штефан Сухый.

Жерела

Федір Ковач. Гиряк Михайло // Ковач, Федір (упор.). Краєзнавчий словник русинів-українців / Пряшівщина. Союз Русинів-Українців Словацької Республіки. Пряшів, 1999. С. 85.
Paul Robert Magocsi. Hyriak, Mykhailo // Magocsi, Paul Robert and Pop, Ivan (eds.). Encyclopedia of Rusyn History and Culture. University of Toronto Press. Toronto – Buffalo – London. 2002. P. 202.
Петро Медвідь. Сімдесята сема країна в Пряшові. // Podkarpatska Rus, Časopis Společnosti přatel Podkarpatské Rusi. 3/2016, s. 13.
Микола Мушинка. Умер Михайло Гиряк. // InfoРусин, інформачный місячник Русинів Словеньска. 2007, ч. 4. С. 5.

Одказы

In the Seventy-Seventh Kingdom – В сїмдесятій семій країні

Референции

↑ Петро Медвідь. Сімдесята сема країна в Пряшові. // Podkarpatska Rus, Časopis Společnosti přatel Podkarpatské Rusi. 3/2016, s. 13.
↑ Антология обсягуе 300 спѣванкы, 13 одклятя, описы обрядов, 370 пословицѣ, 150 гаданкы, 40 казкы, легенды и переказы.
↑ Гиряк М. Гора до неба. Українські народні казки Східної Словаччини Ужгород: Карпати, 1968. — 136 с
↑ Бібліографія фольклору Пряшівщини, 1945–1969 / уклав Михайло Гиряк. — Пряшів: Видав ЦК КСУТ, 1970. — 58 с.
↑ Народні пісні села Орябини / упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., післямова та примітки Михайла Гиряка. — Пряшів, 1986. — 249 с., іл. : ноти.
↑ Гиряк М. Поетика українських народних ліричних пісень Східної Словаччини / Михайло Гиряк . — Братислава; Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво: Відділ української літератури, 1989 . — 326 с.

[1] Петро Медвідь. Сімдесята сема країна в Пряшові. // Podkarpatska Rus, Časopis Společnosti přatel Podkarpatské Rusi. 3/2016, s. 13.

[2] Антология обсягуе 300 спѣванкы, 13 одклятя, описы обрядов, 370 пословицѣ, 150 гаданкы, 40 казкы, легенды и переказы.

[3] Гиряк М. Гора до неба. Українські народні казки Східної Словаччини Ужгород: Карпати, 1968. — 136 с

[4] Бібліографія фольклору Пряшівщини, 1945–1969 / уклав Михайло Гиряк. — Пряшів: Видав ЦК КСУТ, 1970. — 58 с.

[5] Народні пісні села Орябини / упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., післямова та примітки Михайла Гиряка. — Пряшів, 1986. — 249 с., іл. : ноти.

[6] Гиряк М. Поетика українських народних ліричних пісень Східної Словаччини / Михайло Гиряк . — Братислава; Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво: Відділ української літератури, 1989 . — 326 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]