Мева карликова
Мева карликова (Larus minutus) є мала мева роду Larus, новше вычленёвана до окремого роду Hydrocoloeus. Дорослы птахы міряють лем 25 аж 27 цм і роспятя крыл у них є 75 аж 80 цм. Є то найменшый вид мевы на світї, о третину меншый як мева рехотуса.[1]
Опис
[едітовати | едітовати жрідло]Далеко ся подобать малій меві рехотусї, є але выразно менша. Дорослы птахы у свадьбянім шатї мають чорну чапку на голові, сивый верьх крыл без чорной кресбы. Спід крыл є єднолято тмавосивый (характерістічна ознака). Молоды птахы мають зверьха на крылах тмаву кресбу в формі буквы М.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Гнїздить у внутроземю бореалного пасма Европы і Азії, переважно на теріторії Росії. В другій половинї двадцятых років ся пошырив і до Северной Америкы. Є перелїтный, зимує на берегах западной Европы, в западнім і выходнім Середоморю, міджі далшы зимовиша належыть Чорне море, Каспіцьке море і выходна Кітай.[1]
Росшырїня в Европі
[едітовати | едітовати жрідло]Европска популація ряхує приближно 23 000 аж 32 000 парів, з того скоро половина гнїздить в Росії. Перегляд популації подля штатів:[1]
- Росія: 11000-14000 парів
- Фіньско: 8000-10000 парів
- Білорусь: 1800-2300 парів
- Естонія: 1000-2000 парів
- Латвія: 700-3000 парів
- Шведьско: 500 парів
- Літва: 100-200 парів
- Україна: 100-200 парів
- Польско: 20-100 парів
- Нідерланды: 5-40 парів, в сучасности лем 0-2 пары шторік [2][dead link]
- Норьско: до 10 парів
Нереґуларно гнїздить тыж в тых штатах: Велика Брітанія, Нїмецько, Даньско, Франція, Румунія.
Росшырїня в Северній Америцї
[едітовати | едітовати жрідло]Мева карликова была в Северній Америцї першыраз виджена в роках 1919-1922. Перше доказане гнїздїня было зазначене в роцї 1962 в провінції Онтаріо (Канада).[2] В Споєных штатах гнїздить од року 1975. Мала америцька популація міґрує, зимує переважно на выходных побережах од Месечюсетс по Ню Йорк.[1]
Література
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Racek malý на чеській Вікіпедії.
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Olsen K. M., Larsson H., 2003: Gulls of North America, Europe and Asia. Princeton University Press, Princeton and Oxford. ISBN 0-691-11327-0
- ↑ Scott G. A., 1963: First nesting of the Little Gull (Larus minutus) in Ontario and in the New World. Auk 80: 548-549. [1]
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
