Лудвік Лазар Заменгоф
| Лудвік Лазар Заменгоф | |
|---|---|
| לײזער לוי זאַמענהאָף | |
| Псевдонім | Doktoro Esperanto, Gamzefon, Unuel, Anna R., Homo sum, Amiko, Hemza |
 | |
| Чинность | языкознавець, офтальмолог, вынаходник, поет, перекладатель, есперантист, медик, лікар-письменник, перекладач Біблії, эсперантолог |
| Сфера | Есперанто, офтальмологія, есперантологія |
| Горожанство | Російска імперія |
| Уроджѣня | 15 децембра 1859 |
| Упокоеня | 14 апріля 1917 Варшава[1][2] |
Похованя: Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля), могила Людвига Заменгофа 17377928
| |
| Ошкола | Медичний факультет Московського університету, Імператорський Варшавський університет |
| Участь | І всесвітній конгрес есперантистів, VIII всемирный конгресс эсперантистов, II всемирный конгресс эсперантистов, III всемирный конгресс эсперантистов, IV всемирный конгресс эсперантистов, V всемирный конгресс эсперантистов, VI всемирный конгресс эсперантистов, VII всемирный конгресс эсперантистов, IX всемирный конгресс эсперантистов |
| Родина | род Заменгоф |
| Отець | Марк Заменгоф |
| Мати | Розалія Заменгоф |
| Брат, сестра | Ида Марковна Заменгоф, Фейгла Марковна Пиковер, Мина Марковна Заменгоф, Александр Заменгоф, Генрик Заменгоф, Леон Заменгоф, Феликс Заменгоф, Херц Заменгоф, Aŭgusta Hermelin, Sora Dwora Zamenhof |
| Діти | Лідія Заменгоф, Адам Заменгоф, Зофія Заменгоф |
| Награды | |
| Кавалер ордена Почесного легіону, Почесний президент Всесвітньої асоціації есперанто, Командор ордена Ізабелли Католички | |
| Язык творов | Есперанто, російскый , їдиш, Польскый |
| Magnum Opus | |
| Unua Libro, Вторая книга, Основи есперанто (книга), Ho, mia kor', Есперанто, Гомаранізм | |
 | |
 Лудвік Лазар Заменгоф на ВікіскладѣVIAF:73885295; GND:118643495; LCCN:no90015706; FAST:273301; BNF:12115775v, 101755309, 10777913b; BHS:45151; NLKR/NLC:jn20000701999; OL:OL335606A; | |
Лудвік Лазар Заменгоф (15. децембер 1859 – 14. апріль 1917) є варшавскый офталмолоґіста, найвеце знамый як творець есперанта, найросшыренїшого міджінародного умелого языка.
Заменгоф вытворив свій язык ще в школї, в роцї 1873. Він быв зачудованый ідеём світа, в котрім не є війны, і вірив, же такый світ є можный через поужываня нового помічного умелого языка. Тот язык, як думав Заменгоф, мав быти інштрументом на невтралне міджінародне бісїдованя, в котрім бы ся не нагорожали іншы народны языкы. Заменгоф успішно зібрав коло свого языка грубу комуніту, котра жыє доднесь.
Жывотопис[едітовати | едітовати жрідло]
Лудвік Лазар Заменгоф родив ся 15. децембра року 1859 в родинї Марка а Розалії Заменгофів, в городї Бялысток (на тот час город ся кликав Белосток а быв у Російскій імперії). Ёго родічі были Літвакы (літовскы Жіды). Марк Заменгоф быв учітелём нїмецького а французького языків; од нёго Лудвік ся навчів бісїдовати по-нїмецькы, по-французькы а по-гебрейскы. Лудвік Лазар Заменгоф тыж знав польскый, їдіш, білорускый, а в выщій школї учів класічні языкы як: латиньскый, ґрецькый, гебрейскый, арамайскый. Выявляв інтерес ку літовскому, таліяньскому языках, выучів іщі єден умелый язык волапук, коли тот выйшов у 1880. роцї.
- ↑ Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014]
- ↑ А. М. Прохоров, ред.. (1969) (по ru), Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] (3rd ed.), Москва: Большая Российская энциклопедия, Wikidata Q17378135, OCLC 14476314