Кызылорда
Кызылорда́ (каз. Қызылорда) — варош на выходови Казахстана. Адміністративный центр Кызылордыньской области.
Кызылорда | ||||
---|---|---|---|---|
Қызылорда | ||||
| ||||
Основны інформації | ||||
44°50'52,44"N, 65°29'59,60"E | ||||
Країна | Казахстан | |||
Админединка | Кизилординська міська адміністрація (акимат города областного значения) | |||
Админцентр для | Кизилординська область, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, Кзыл-Ординский округ | |||
Засноване | 1820 | |||
Жытелїв | 242 462 (2021) | |||
Розлога | 2 400 000 000 | |||
Поштовы індексы | 120000–120018 | |||
Часова зона | UTC+5 | |||
Надморьска вышка | 128±1 метер, 139 метер | |||
Братьскы міста | Бурса, Арвада | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | https://kyzylorda.gov.kz/ | |||
VIAF:133873978;GND:7500874-9; |
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Варош первый раз ся споминать у 1820 році.
Из 1867 року уїздный варош Перовск Сырдарьиньской области, центр уїзда. Были удкрыті начальні школы, начали фунґовати тиґляный завод, вітряні млины, майстерні, лавкы.
По здачи у експлуатацію желізници Оренбурґ — Ташкент у 1905 році у варошови построєні хыжі вокзала и депо.
30 окто̄вбра 1917 року у Перовску была установлена власть советӯв.
У 1925-1927 роках столиця Казахськой АСР у составови РСФСР.
17 юна 1997 року указом Президента Казахстана транскрипція назвы вароша измінена из Кзыл-Орды на Кызылорду, а назва области из Кзыл-Ордыньской на Кызылордыньску.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]На 1 окто̄вбра 2022 року обывательство вароша было 277 678 людий, у составови території вароського акімата проживало 348 370 людий[1].
Націоналный состав (на начало 2021 року)[2]:
- казахы — 293 225 чол. (93,72 %);
- русы — 9465 чол. (3,03 %);
- корейці — 6000 чол. (1,86 %);
- татары — 1186 чол. (0,38 %);
- узбекы — 1129 чол. (0,36 %);
- чеченці — 385 чол. (0,12 %);
- туркы — 208 чол. (0,07 %);
- украйинці — 171 чол. (0,05 %);
- кыргызы — 150 чол. (0,05 %);
- башкіры — 112 чол. (0,04 %);
- азербайджанці — 112 чол. (0,04 %);
- уйгуры — 106 чол. (0,03 %);
- грекы — 93 чол. (0,03 %);
- инні — 704 чол. (0,23 %;
- усёго — 312 861 чол. (100,00 %).
Транспорт
[едітовати | едітовати жрідло]Ціна проїзда на общественнӯм транспортови станом на юл 2024 року — 85 тенґе
Ґалерея
[едітовати | едітовати жрідло]-
Желізнодорожный вокзал
-
Мечеть Айтбая
-
Сято-Казанськый храм
-
Привокзальна площадь
-
Привокзальна площадь
-
Кызылорда
-
Мікрорайон
-
Торговый дом
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Численность населения Республики Казахстан по полу в разрезе областей, городов, районов, районных центров и поселков на 1 октября 2022 года. Комитет по статистике Министерства национальной экономики Республики Казахстан. Архівна копія з оріґінала зроблена 2022-11-14. https://web.archive.org/web/20221114094949/https://www.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT470856. [перевірено 2022-12-20].
- ↑ Численность населения Казахстана по отдельным этносам на начало 2021 года Шаблона:XLSlink (по ru). Комитет по статистике Министерства национальной экономики Казахстана. Архівна копія з оріґінала зроблена 2021-05-02. https://web.archive.org/web/20210502165841/https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT414397. [перевірено 2021-05-01].
- Кызылординская область (официальный сайт)
- Карта Кызылординской и города Кызылорда (официальный интерактивный геопортал)
- город Кызылорда (официальный сайт) Архивная копия от 16 октября 2007 на Wayback Machine
- История города Кызылорда Архивная копия от 19 сентября 2009 на Wayback Machine
- Кызылординский регион (сайт)
- Герб Перовска образца 1909 года