Крещѣня

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крещѣня у католикох и протестантох

Крещѣня або крест, (гр.) βάπτισμα понорѣня до воды — практиковане в христианскых конфесияхкатолицизмѣ, православии и протестантствѣ — священодѣйство удѣляня тайны креста, через котрый чоловѣк ставать ся членом Церкви.

Тайна крещѣня[едітовати | едітовати жрідло]

Крещѣня е свята тайна, в котрой чоловѣк водов и словом Божим очищать ся од первородного грѣха, а кедь е доростлый, очищать ся и од вшиткых грѣхох. Чоловѣк, приявшый тайну крещѣня ставать ся христианом. Вода мать быти природна, свячена, но кедь не е, може быти и природна, не посвячена. Вода ся лие на голову крещеного три раз, а священик говорить слова: «Крестить ся раб‹а› Бож‹ий/а› ‹имя› во имя Отця и Сына и Святого Духа, аминь».[1]

Дѣйство крещѣня выконуе священик, але в наглой смертелной нуждѣ хотькто може крестити, а буде тот крест платный, кедь:[2]

  1. креститель сам е вѣруючый христиан,
  2. вода была природна и чиста,
  3. коли ю зливав разом и тоты слова говорив: «Крещает ся раб‹а› Бож‹ий/а› ‹имя› во имя Отця‹†› и Сына‹†› и Святого Духа‹†›, аминь».

Кто по крещѣню нараз умре, прямо на небо доступае.[2] Святый крест може быти удѣляный через занорѣня (immersio), политя (infusio), покроплѣня (aspersio). Первый способ е найдавнѣйшый, зато крещѣня теологы еще называють святов купельов.[3]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Же свята тайна крещѣня установлена од самого Исуса Христа потверджують его слова ку своим ученикам: «Та йдѣть научайте вшиткы народы, крестячи их во имя Отця и Сына и Святого Духа».[4] Катехизм учить, же Исус Христос сам прияв крест в Йорданѣ и тогды вшиткых христиан до кресту сповиновав высше уведеныма словами.[3]

Спочатку крещѣня удѣляли в «живой водѣ» (поток, рѣка), а од VI. стороча зачали будовати при церквах хрестителницѣ. В православии заховало ся занорѣня в купель, в католицизмѣ и протестантствѣ помалы вышло з ужитя, хоть не е заказане.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Podręczna Encyklopedia Kościelna (opracowana pod kierunkiem ks: ks Stan. Galla, Jana Niedzielskiego, Henr. Przczdzłeckiego, Ant. Szlagowskiego, Ant. Tauera i redaktora ks Zygm. Chelmlcklego). Tt. 1-44. Wydawnictwo biblioteki dzieł chrześcijańskich. Warszawa, 1904-1914.
  • О. Иоаннъ Кутка. Катихисїсъ малый или наука православно-христїанская сокращенная во благочестное воспитанїе юношества дїецесїи Мункачовскїя, составленная въ Унгварѣ. — Будин, 1801.
  • О. Франтішек Крайняк. Малый грекокатолицькый катехізм про русинськы діти. — Пряшів: Русинська оброда, 1992.
  • Од Матвѣя святое благовѣщѣня. //Новый Завѣт.
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. О. Франтішек Крайняк, с. 27.
  2. 2,0 2,1 О. Иоаннъ Кутка, сс. 124-125.
  3. 3,0 3,1 3,2 Podręczna Encyklopedia Kościelna, тт. V-VIII, сс. 76-80.
  4. Матв. 28, 19