Коноплянка

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Самець
Саміця
Яйце в гнїздї

Коноплянка (Carduelis chloris) є малый вид співака з родины вюрковых (Fringillidae).

Таксономія[едіт.]

Коноплянку першыраз описав шведьскый природонауковець Карл Ліней в роцї 1758 під назвов Loxia chloris. Ёго видове (а даколи і родове) імя - chloris - притім походять з ґрецького кглорос, што в перекладї значіть зеленый або жовтозеленый.[1]

Опис[едіт.]

Є велика дас як воробель, росте до довжкы 14-15 цм, роспятя крыл мірять 20-23 цм. Мать завалисте тїло, велику голову а міцный кужелёвый дзёбак. Є сексуално діморфна, покы самцї суть зафарблены зелено-сиво, саміцї суть невыразно сивобуры з мягко кресленыма тмавшыма смугами на верьхнїй части тїла. Ногы суть у обох поглавях червено буры а очі і пірка лїтаня тмавы, особливо як летить та годен відїти жовтозеленый фляк на крылах і дві жовты смужкы на хвостї. Молоды птахы суть подобны саміцям, але мають світлишый, тмаво смужкованый спід тїла.

Лїтать вовнково.

Голос[едіт.]

Найчастїше ся озывать куртым „ґик“, „кіп“ або ступаючім „тюіі“. Спів є дзвонивый, часто в якбы летїв пергач а в базї звучіть дас як „дйип-дйип-дйип дйииррррррр-туй туй туй туй-дуіт-дъїп тъїп-тъїп-тъїп дирдирдииир“ іп.

Росшырїня[едіт.]

Росшыреный є скоро на цїлій теріторії Европы з выїмков части Шкандінації, Великой Брітанії а Ісланду. Засягує тыж на теріторії западной а середнёй Азії а северной Afriky а як неоріґіналный вид днесь жыє і на Новім Зеландї, в Австралії і Уруґуаю. Хоць є на векшынї свого ареалу росшырїня сталый, популації із северных областей, яков є особливо север Шкандінавії і Росії, на зиму міґрують.

Европска популація є гадана на 14-32 міліонів парів.

Жыє на окраях лїсів, полёво господарьскім ґрунтї, в кряках, парках і загородах.

Хованя[едіт.]

В зимі ся часто стримує в ґрупах вєдно з далшыма насїняпожераючіма птахами. Малы вольны ґрупы даколи творять і на час гнїздїня, в такім припадї але каждый пар обгаює беспосередню околіцю свого гнїзда.

Жывить ся передовшыткым насїнями, якы лускать за помочі свого міцного дзёбака, але жере тыж квітя і бобулї; про молодята спочатку грать в страві важну роль дрібна хробачіна. Часто прилїтавать на кормитка, де преферує особливо сонячне насїня або арашіды.

Гнїздить 1x аж 2x за рік од марца до юна. Гнїздо будує звычайно добрї скрыте в конарях стромів, кряків або в рослинах. В єдній зношцї є найчастїше 5 (рідко 2-7) світлых, 19,9 x 14,5 мм великых, буро флякастых яєць, на котрых сидить сама саміця 12-14 днїв. Молодята пак опущають гнїздо по 13-16 днях.

Одказы[едіт.]

Референції[едіт.]

  1. Jobling, James A. (1991). A Dictionary of Scientific Bird Names. OUP. ISBN 0-19-854634-3.

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Konopka obecná на чеській Вікіпедії.