Воробель

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти
Самець

Воробель або тыж воробець (Passer domesticus) є малый представитель родины вороблёвых ай найросшыренїшый жыючій птах на світї,[1][2] находячій ся на великій теріторії Евразії і умело высадженый в Америцї, субсагарьскій Африцї, Австралії і на Новім Зеландї. Правдоподобно походить з Малой Азії або Арабского півострова а до Европы ся дістав уж перед тісяч роками.[3][1] Тыж як кос ся ай воробель вынятково приспособив про жывот в містах і днесь то є тіпічный жытель областей обываных чоловіком, котрый му забезпечує скрышы і страву.

Опис[едітоватиедітовати жрідло]

  • Довжка тїла: 14-15 цм
  • Роспятя крыл: 21 цм
  • Вага: 30 g
Саміця

Воробель ся здалека явить як релатівно невыразный завалистый птах, але при близшім поглядї, окремо пак на самцїв, іде о пестро фаребного птаха. Мать куртый дзёбак, релатівно довгы крыла і куртый хвіст. Міджі обомі поглавями є очівісно вывинутый сексуалный діморфізм. Самець мать брудно сиву бріхову часть тїла, верьню часть буру в різных фаребных надыхах з чорныма фляками і єднов векшов білов в уровни горла. Од саміцї го розознаме тыж дякуючі чорному фляку на горлї і чорній змужцї на горлї. Саміцї суть менше выразны, сивобуры, зверьха тмавшы. Молоды птахы суть фарбов такы самы як саміця. В лїтї мають обі поглавя модрочорный дзёбак і буры ногы, в зимі пак дзёбак жовткасто бурый. Можеме сі го даколи сплести з меншым і щіглишым мазуриком, якый але мать ґаштаново буру чапочку і чорный фляк на лицях.

Хованя[едітоватиедітовати жрідло]

Воробель є сталый вид. Цїлорочно жыє в чісленых, велётаз і дакількосточленных ґрупах. Дорослы птахы ся жывлять передовшыткым рослиннов стравов, нагодно і кормлїнём про худобу або одпадками з домашности, молодята кормить дрібныма мушками ці хробачками.

Озывать ся шыроков шкалов щебетавых звуків. Самець в часї токаня выдавать ряд довгых тонів як „чілп чеф чілп“, в часї гнїздїня ся часто озывають довгым „чурр“.

Шторік мать 2 аж 4 зношкы. Гнїздо будує найчастїше під рыньвами, в пуклинах стїн або в скалах, в густых попинавых рослинах на хыжах, на даховых грядах, під даховов крытинов, в кряках, обчас і в конарях стромів. Гнїзда суть векшынов неуправены і збудованы з конариків і постелены травов або пірём. Выїмку творять лем гнїзда на стромах і кряках, котры вызерають кус красше.

Часто є барз аґресівный і змоцнює ся гнїзд другых видів птахів. І свої гнїзда усиловно боронить. Од мая до авґуста кладе 5-6 чорно флякастых синёбілых або блядо зеленых яєць з розмірами 23×15 мм. На яйцях сидять обоми родічі по добу 13-14 днїв а молодята опущають гнїздо по 17 днях жывота.

Підвиды[едітоватиедітовати жрідло]

У воробля розознаваме коло 12 підвидів.[4]

  • Passer domesticus bactrianus
  • Passer domesticus biblicus
  • Воробель евразійскый (Passer domesticus domesticus)
  • Passer domesticus hufufae
  • Passer domesticus hyrcanus
  • Passer domesticus indicus
  • Воробель таліаньскый (Passer domesticus italiae)
  • Passer domesticus niloticus
  • Passer domesticus parkini
  • Passer domesticus persicus
  • Passer domesticus rufidorsalis
  • Passer domesticus tingitanus

Ґалерія[едітоватиедітовати жрідло]

Референції[едітоватиедітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Vrabec domácí на чеській Вікіпедії.

  1. 1,0 1,1 http://www.oa.svitavy.cz/pro/renata/priroda/priroda1/ptactvo/z8b29/vrabec.htm
  2. http://www.nabluebirdsociety.org/sparrowcontrol.htm
  3. Dariusz Graszka-Petrykowski: Ptaki, KDC, Varšava 2005, s. 276
  4. http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8993/