Карел Свобода

Карел Свобода;
	Karel Svoboda
Чинность	композитор, автор пісень, кінокомпозитор, музикант
Жанр	естрада
Горожанство	Чесько, Чеськословеньско
Уроджѣня	19 децембра 1938; Прага
Упокоеня	28 януара 2007;
Причина смерти	вогнепальне поранення
	Похованя: Алдашинское кладбище, Алдашин
Активность	1963— ;
Брат, сестра	Jiří Svoboda
Діти	Petr Klein Svoboda
Magnum Opus
	Дракула
	Карел Свобода на Вікіскладѣ; VIAF:118113416; GND:132599988; LCCN:no2009092671; BNF:140101037; NLKR/NLC:jn19990218100; ;

Карел Сво́бода (чеськ. Karel Svoboda; 19. децембра 1938 — 28. януара 2007) — чехословацькый и чешськый композитор, якый писав естрадну музику. Автор музикы ид многым кінам и телефільмам в 1960—1970. годы. Творчый руководитель ансамбля інструментальної електронної музикы «Elektrovox».

Біографія[едітовати | едітовати жрідло]

Карел Свобода родив ся в Празї (Чехословакія). Зачав писати музику, лишив ученя на третьому курсі медицинського факультета. Участвовав в рок-групі «Mefisto» в 1963 годови (піанішта). Май тош писав музику для пражського театра «Laterna Magica» и для многых чешськых співаку. В 1965 годови уйшла пластинка з пісньов Свободы «Slunce za oknem» в исповнені Яроміра Маєра. Крехты май пузно в Нїмеччині уйшла пластинка з інструментальнов композиційов Свободы «Navrat Gemini». Товгды на фестивалі в Ріо-де-Жанейро пісню Свободы «Vzdaleny hlas» заспівала Гелена Вондрачкова. В 1969 годови. Свобода написав пісню «Леді карнавала» для чешського співака Карела Готта. Всього для співака композитор написав музику ид 80. пісням.

В 70. годы композитор сотрудовав з многыми чешськыми співаками — серед них Гана Загорова, Ева Піларова, Мілан Дробны, Вальдемар Матушка, Лешек Семелка, Іржи Шелінґер, Яна Кратохвілова. В 1980. в число исповнителю пісень Свободы входят Карел Зіх, Мигаль Давід, Івета Бартошова, Петро Спеши, Марцела Бржезінова и група OK Band, Марцела Голанова, Петра Яну, Далібор Янда.

Свобода сотрудовав з западнонїмецькым каналом ZDF бульше трьох десятилїтій. Писав саундтрекы ид многым телепередачам и серіалам. Сред них «Вікі вікінґ», «Пригоды пчолкы Маї», «Чудні пригоды Нільса». Так само написав музику ид популярному фільмови «Три уріха для Попелюшкы».

Всього Свобода создав музику ид бульше чим 90. фільмам и телесеріалам.

Є автором мюзиклу:

«Нуч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně), 1973, фільм-мюзикл
«Dracula», Премєра в Празї 13. октовбра, 1995
«Monte Christo», 2000
«Golem», 2006, по книзї Зденека Зеленкы

Свобода быв найденый убитым выстрілом из охотнячої пушкы в садови свойої хыжи в Празї 28. януара 2007 года, пушка лежала коло нього. Інцидент назвали самоубійством.^[3]

Одкликованя[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Свобода, Карел на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

↑ Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 14 децембер 2014]
↑ https://cs.isabart.org/person/64336; abART особа: 64336.
↑ iDnes. Archived from the original on 2009-02-07. https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton. [перевірено 2010-09-08].

[wikidata-e01450b5bb6324d69b3391fbc3362329ecdf7d1e-v3-1] Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 14 децембер 2014]

[wikidata-f08c9ac16beebaa211fed08e46003a12c46c4edd-v3-2] ttps://cs.isabart.org/person/64336; abART особа: 64336.

[3] Dnes. Archived from the original on 2009-02-07. https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton. [перевірено 2010-09-08].

[1]

[2]

[3]