Карел Свобода

Карел Свобода
Карел Свобода
	Karel Svoboda
	Karel Svoboda (composer, 1969).jpg
Уроджѣня	19 децембра 1938; Прага
Умертя	28 януара 2007; Евани; •вогнепальна рана
Погреб	Алдашинское кладбище, Алдашин;
Вызначны роботы	Дракула
Карел Свобода на Викискладѣ
	VIAF:118113416; GND:132599988; LCCN:no2009092671; BNF:140101037; NLKR/NLC:jn19990218100; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Карел Сво́бода (чес. Karel Svoboda; 19. децембра 1938 — 28. януара 2007) — чехословацькый и чешськый композитор, якый писав естрадну музику. Автор музикы ид многым кінам и телефільмам в 1960—1970. годы. Творчый руководитель ансамбля інструментальної електронної музикы «Elektrovox».

Біографія

Карел Свобода родив ся в Празї (Чехословакія). Зачав писати музику, лишив ученя на третьому курсі медицинського факультета. Участвовав в рок-групі «Mefisto» в 1963 годови (піанішта). Май тош писав музику для пражського театра «Laterna Magica» и для многых чешськых співаку. В 1965 годови уйшла пластинка з пісньов Свободы «Slunce za oknem» в исповнені Яроміра Маєра. Крехты май пузно в Нїмеччині уйшла пластинка з інструментальнов композиційов Свободы «Navrat Gemini». Товгды на фестивалі в Ріо-де-Жанейро пісню Свободы «Vzdaleny hlas» заспівала Гелена Вондрачкова. В 1969 годови. Свобода написав пісню «Леді карнавала» для чешського співака Карела Готта. Всього для співака композитор написав музику ид 80. пісням.

В 70. годы композитор сотрудовав з многыми чешськыми співаками — серед них Гана Загорова, Ева Піларова, Мілан Дробны, Вальдемар Матушка, Лешек Семелка, Іржи Шелінґер, Яна Кратохвілова. В 1980. в число исповнителю пісень Свободы входят Карел Зіх, Мигаль Давід, Івета Бартошова, Петро Спеши, Марцела Бржезінова и група OK Band, Марцела Голанова, Петра Яну, Далібор Янда.

Свобода сотрудовав з западнонїмецькым каналом ZDF бульше трьох десятилїтій. Писав саундтрекы ид многым телепередачам и серіалам. Сред них «Вікі вікінґ», «Пригоды пчолкы Маї», «Чудні пригоды Нільса». Так само написав музику ид популярному фільмови «Три уріха для Попелюшкы».

Всього Свобода создав музику ид бульше чим 90. фільмам и телесеріалам.

Є автором мюзиклу:

«Нуч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně), 1973, фільм-мюзикл
«Dracula», Премєра в Празї 13. октовбра, 1995
«Monte Christo», 2000
«Golem», 2006, по книзї Зденека Зеленкы

Свобода быв найденый убитым выстрілом из охотнячої пушкы в садови свойої хыжи в Празї 28. януара 2007 года, пушка лежала коло нього. Інцидент назвали самоубійством.^[1]

Одкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Свобода, Карел на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

↑ iDnes. Архівна копія з оріґінала зроблена 2009-02-07. https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton. [перевірено 2010-09-08].

[1] Dnes. Архівна копія з оріґінала зроблена 2009-02-07. https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton. [перевірено 2010-09-08].

[1]