Зяблик

Матеріал з Вікіпедія
Самець зяблика в свадьбянім шатї

Зяблик, березівка (Fringilla coelebs) є малый співак з родины вюрковых. Є шыроко росшыреный, жыє на вшыткых контінентах выходной півкулї а вдяка свому частому перебываню в тїсній близкости людьского обыстя є і добрї знамый. Самець є дякуючі свому зафарблїню напросто незамінительный. А наспак саміця є переважно невыразно бура із світло ружовым бріхом.

Зяблик є переважно насїняпожераючій, у молодять але грають вызначну ролю стравы і хробакы. Гнїздить в богатых кряках або на стромах, де собі будує углядне гнїздо масковане мохом а лишайником.

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Зяблик є великый дас як воробель, росте до 14 - 16 цм, роспятя крыл мірять 24,5 - 28,5 цм а важыть коло міджі 18 - 29 ґ. Мать релатівно тонке тїло, довгый хвіст і куртый міцный дзёбак тіпічный про насїняпожераючі птахы.

Самець є дякуючо свому характерістічному зафарблїню напросто незамінительный. В свадьбянім шатї мать ясно бурочервеный хырбет, ружовый спід тїла, синёсиве тимя, шыю і дзёбак а оливово зелену гудзіцю. При лїтаню і покою суть у обох поглавях тыж видительны дві выразны смужкы на крылах і хвостї. В простім шатї є самець дакус менше выразный і мать о дашто блядше піря, стале є але дуже характерістічно зафарбленый.

Саміцї суть цїлый рік небарз выразны, зверьха зеленосивы і спід тїла мають сивый з ружовым надыхом. Молоды птахы суть саміцям барже подобны, на розлуку од них але нe мають зеленавый хвіст.

Зяблик лїтать вовками, на земли підскакує або побігує.

Голос[едітовати | едітовати жрідло]

Співаючій самець на конарю

Озывать ся дуже часто і характерістічно, звычайно ясным пінк (в часї ваблїня) або тріф (знамым як "кликаня доджу"), як лїтать тыж знамым їп-їп а при вырушіню ці страху невыразным се-се-се-се.

Спів зяблика є шыроко знамый і твореный рядов звучный ясных тонів (в основі ррр-чафчафчафрайчак).Тырвать максімално пять секунд, за минуту го так самець може повторяти аж 10 ×. Навеце мать і 2 або 3 різны верзії а в різных частях світа є ёго подоба мінлива. Самцї звычайно наперед повторяють спів по іншых представителях свого виду, але обчас можуть одпослухати і голосы другый видів співаків.

Зяблик

Награвка з голосом

Мате проблем пустити авдіо? Посмотьте поміч

Росшырїня[едітовати | едітовати жрідло]

Лїсы з богатым поростом суть про зяблика природным біотопом

Зяблик є дуже росшыреный співак, котрого отцюзнинов є Европа, Азія і Африка. Гнїздить практічно в цїлій Европі з выїмков Ісланду а найсевернїшой части Шкандінавії, в Asii засягує на западї аж по Афґаністан. Ізоловано гнїздить тыж в северній Африцї. Часточно є перелїтный, птахы із середнёй Европы на граніцї септембра і октобра міґрують напрямом до западной і юговыходной Европы, одкы ся назад зачінають вертати уж бігом марца.

Чоловіком быв зяблик заволоченый тыж до Австралії і на Новый Зеланд.


Жыє в цїлій рядї країн. Найчастїше жыє в лїсах, парках і загородах, де ся му нукають вгодны гнїздовы місця і легко доступна страва, по выгнїздїню ся тыж часто переміюує на господарьскы ґрунты, на берегы рік ці іншы одкрыты пространства.

Чісленость[едітовати | едітовати жрідло]

В сучасній добі є зяблик з майже 220 000 000 екземпларами з найчісленїшых птахів Европы. Дуже россяглый мать і ареал росшырїня, котрый займять плоху велику дас 10 міліонів км². Дякуючі своїй чіслености є од року 2008 в Червенім списку IUCN офіціално рядженый міджі мало засягнуты виды і закля у нёго не были спущены жадны офіціалны охранарьскы актівіты.

Еколоґія[едітовати | едітовати жрідло]

Зяблик мімо часу гнїздїня, коли ся здружує до парів, жыє сам, през зиму і в громадї з другыма зернопожераючіма птахами. Стримує ся притім на стромах, але по страву векшынов лїтать долов на землю.

Страва[едітовати | едітовати жрідло]

Пар зябликів при гляданю стравы

Належыть міджі зернопожераючі птахы, то значіть, же значну часть стравы у нёго суть насїня, у того виду конкретно аж три четвертины.

Предаторы[едітовати | едітовати жрідло]

Зяблик є про свою малу великость і богате росшырїня часто жертвов найрізнїшых предаторів. Дорослы птахы ся ставають часто жертвов ястрябовых хищів, сов і мачок, на яйцях і молодятах ся часто прижывлюють зясь птахы з родины вороновых.

Розмножованя[едітовати | едітовати жрідло]

Топтаня

Самець є в часї розмножованя силно теріторіалный і із свого теріторія выганять вшыткых можных самчіх конкурентів. Як нагварять саміцю, пелехать своє піря і увагу саміцї пробує путати ваблїнём і выставованём своёй ясно зафарбленой груди.

Молодята в гнїздї

На будованю гнїзда, як зачінать уж в марцу, бере участь лем саміця. Звычайно є уміщене у вышцї 2 - 10 метрів на бочных конарях стромів або кряків і базовым матеріалом про ставляня суть рослины і корінкы, котры лїпить павучінами, з внутрїшнёй стороны го часто стеле пірками а з вонкашнёй гнїздо маскує лишайниками, мохом а часто і далшым мягкым матеріалом.

Шторік гнїздить раз або двараз, раз в меджах од апріля до мая, припадно в меджах од юна до юла. В каждій зношцї бывать 4 - 6 світлых, 19 × 14,5 мм великых яєць з рідкыма тмавыма фляками, на котрых сидить саміця сидить. Молодята ся лягнуть по 12 - 13 днях і наперед суть обомі родічами кормлены малыма безхырбетныма. Гнїздо опущають згруба по 13 - 14 днях.

Затля найстаршый зазначеный екземпларь ся у вольній природї дожыв цїлых 14 років.

Зяблик є єдным з трёх представителїв роду Fringilla.

Росшыреный є в дакілько підвидах, їх чісло не є але усталене. Найчастїше їх бывать спомянутых 7 - 8.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Pěnkava obecná на чеській Вікіпедії.