Жупа Мараморош (Чехословеньско)
| Жупа Мараморош (Чехословеньско) | |
|---|---|
| Є єдным из | county in Czechoslovakia |
| Дата створення / заснування | юлій 1920 |
| Держава | Чеськословеньско |
| Столиця | Великый Бычков, Солотвино, Великый Бычков, Виноградово |
| Адміністративна єдинка | Підкарпатьска Русь |
| Географічні координати | 48°10′0″N 23°21′0″E |
| Кількість населення | 254 324 |
| Замінений на | Підкарпатська жупа |
| Час/дата припинення існування | 30 юнія 1926 |
| Площа | 6037 Квадратный кілометер |
 | |
48°10′0″N 23°21′0″EЖу́па Марамо́рош (даколи иппен Великосе́влюшська жу́па, чис. Marmarošská župa) — єдна из жуп, одиниць територіального управліня у Пудкарпатьскӯв Руси у рамкох Первой Чехословеньской Републікы. Жупа была сотворена путём уокремленя уд мадярьской Жупы Мараморош. Екзістовала у 1920—1926 роках, рад мала площадь 3 758 км², пӯсля 1921 року потӯм 6 037 км². Ёго адміністративным центром мав быти Хуст, айбо органы власти дочасно розмістили ся у селах Великый Бычкӯв, Слатиньскі Долы и Севлюш.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Кой у первӯв половині 1919 року чехословеньска армада окуповала велику часть Пудкарпатьской Руси, 6 юна 1919 року была неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил за час удхода мадярьскых комуністичных і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там Угорщиною.Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського Мармароського комітату. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920 р.[1] Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920 р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту.
На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.[2] Початковий центр угорського округу, місто Мармароський Сігіт, відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах Великий Бичків (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і Севлюш (?–1926).[3] Остаточним центром жупи мав стати Хуст.[4]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Жупа Мараморош была на выходови Пудкарпатьской Руси, у районови рік Тиса, Теребля и Тересва. Она становила майвшходну часть первой Чехословеньской Републікы и межовала из трёх сторӯн из другыми державами: на северови тай выходови из Польскрм, на югови из Румыниёв и на юго-западови из Мадярщинов. Леш на западови она межовала из Чехословеньскыв Жупов Береґ (и сотвореныв у 1921 році з Мукачовськыв жупов).
Адміністративоє діленя
[едітовати | едітовати жрідло]До реорґанізації у 1921 році Жупа Мараморош была поділена на чотыри округы: Великый Бочков, Рахово, Тересва и Тячово. По реорґанізації жуп у 1921 році и далшому спою жуп ситуація поміняла ся, и Жупа Мараморош складала ся из шести округӯв (Хуст, Рахово, Севлюш, Тересва, Тячово и Воловоє).[5]
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Мармароська жупа (Чехословаччина) на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ Dějiny Podkarpatské Rusi v datech. Libri. pp. 312. ISBN 80-7277-237-6.
- ↑ Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946. Vyšehrad. pp. 55–56. ISBN 978-80-7429-768-7.
- ↑ Encyklopedie českých právních dějin, V. svazek Pa–Právni. Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk v koedici s Key Publishing. pp. 427. ISBN 978-80-7380-638-5.
- ↑ Podkarpatská Rus (všeobecný zeměpis se zvláštním zřetelem k životu lidu). Česká grafická unie. pp. 213–214.
- ↑ Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937. Czechdemography.cz. pp. 17. https://www.czechdemography.cz/res/archive/001/000187.pdf.