Часослова
Часослова (лат. verbum) є змінна часть речі, яка выражать дїяня (іти), статус (лежати) або зміну статусу (зачервенїти).
| Часослова | |
|---|---|
| Є єдным из | части речі |
| Є пудкласов | слово, знаменательные слова |
| Часть од | Типологія порядку слів |
| , | |
| Описано в | Оттів словник научный, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Большая советская энциклопедия, 1926—1947 |
| Має властивість | перехідність |
| Представляє | подія |
| Робочий список проєкту Вікімедіа | Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений |
| Запис у таблиці скорочень | vb., o, v., so, cz., vrb. |
| Теґ на Stack Exchange | https://linguistics.stackexchange.com/tags/verbs |
| Еквівалентний клас | http://www.lexinfo.net/ontology/3.0/lexinfo#Verb, http://www.lexinfo.net/ontology/2.0/lexinfo#Verb |
| Точно відповідає | http://www.lexinfo.net/ontology/3.0/lexinfo#verb, http://www.lexinfo.net/ontology/2.0/lexinfo#verb |
| Частково збігається з | зв'язка |
| Не плутати з | процес |
| Має список | список категорий Викимедиа о глаголах |
| Категорія Вікісховища | Verbs |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Дієслово |
| Verbs | |
Ґраматічны катеґорії часослов
[едітовати | едітовати жрідло]Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають:
- особу,
- чісло,
- час,
- способ,
- рід,
- вид,
Особа
[едітовати | едітовати жрідло]Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови:
- перша особа
- друга особа
- третя особа
Чісло
[едітовати | едітовати жрідло]Чісло (numerus) є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня.
Час
[едітовати | едітовати жрідло]Час (tempus) в лінґвістіцї значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй.
Способ
[едітовати | едітовати жрідло]Способ (modus) є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу.
Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу.
Рід
[едітовати | едітовати жрідло]Часословный рід (genus verbi) є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів.
Вид
[едітовати | едітовати жрідло]Вид (aspekt) є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює:
- огранічене, цілостне
- протїкаюче, неогранічене
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Василь Ябур, Анна Плїшкова. Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка — 1. — Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. — С. 76-83. — 288 с. — ISBN 978-80-88769-77-4.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sloveso на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.