Перейти до вмісту

Долиняне (Надсяня)

Матеріал з Вікіпедія

Долиня́не — переходна польско-русиньска етнічна група, котра жила у басейні рікы Сян (авадь Сан) и коло варошӯв Мриголод, Букӯвсько, Сянок, Лісько, Надоляны и Заґур'є.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Група была формовата из потомкӯв німицькых и польскых поселенцю̄в XIV и XV стороч и містного русиньского населеня. Німицькі поселенці скоро асіміловалися. За многі вікы групы русинӯв и полякӯв взаимно проникали єден в єдного и сформовали унікалный говӯр и културу.

Живӯт и быт[едітовати | едітовати жрідло]

Повседневный живӯт долинян стройив ся вокруг рубкы хащі и сільського ґаздӯвстваи невеликых ремесел. На свої нужды розводили жывотных. Цуря долиняне шыли из лёна, коноплі и вовны, май часто чорно-коричневого цвіта. Полотна обычно ткалися дома, у кӯнцю XIX стороча зачали хосноватися фабричны ткани. У стройительстві малася почти леш єдноетажноє опшаря из глины побіле́ного звистёв, даколи хыжі робили из дрыв (у особенности кіть уто была хыжа пана авадь лісника. Хыжа была накрыта соломов, но до первой світовой во̄йны появилися тиґляна черепиця, ґонт и даже шіфер. Долинянскі села у основному находишся и тяглися вздовж рік и потокӯв.

Костюм[едітовати | едітовати жрідло]

Чоловікы были одіты у сорочкы́ до пояса авадь до колін, из брюками и реміня́ми, брюкы часто мали жебы́ на гроші и на трут.

На жонах были довгі сорочкы из довгыми рукавами. На сорочкы по празни́ках надівався чорный лайбик до пояса котры у началі XX стороча были замінены на корсеты из плюша авадь баршоні, чорного авадь бордового цвіта.

Удкликованя[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Долиняне (Надсанье) на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).