Дмитро Кешеля
|
Дмитро Кешеля | |
|---|---|
| Дмитро Михайлович Кешеля | |
 Увидьте фото | |
| Уроджѣня | октобра 27., 1951 Клячаново, Мукачовскый район, Закарпатска область, УССР |
| Занятя | писатель, новинарь |
| Горожанство | СССР, Україна |
| Едукация | филолог |
| Alma mater | Ужгородска народна универзита, 1974 |
| Членство | Народный сполок новинарьох Украины, Народный сполок писательох Украины |
| Супруг(а) | Надѣя[1] |
| Дѣти | Леся (новинарька), Тарас (правник)[1] |
| VIAF:111489840; GND:1041567391; LCCN:nr89016073; FAST:1493126; NLKR/NLC:js2017947402; GKG:/g/11vk8sxrl;
| |
Дмитро Кешеля, укр. Кешеля Дмитро Михайлович *27. октобер 1951, Клячаново, Мукачовскый район, Закарпатска область, УССР — прозаик, новинарь, драматик, сценариста, член НСПУ (1979).[2][3][4][5]
Пришов на свѣт в селянской родинѣ. Середню школу в закончив в родном селѣ (1969). Уже в школѣ выступив зо своим первым повѣданьом Тополя в районной новинцѣ Прапор перемоги (Мукачово, 1967).[4] Притяг до красного слова привюг го на филологию до Ужгородской державной универзиты (1969–1974), по закончѣню котрой працовав в Закарпатском областном комитетѣ радиа и телевизии. Од року 1996 — заступник генералного директора Закарпатськой областной державной телерадиокомпании.[5] Автор пару десяток книг (повѣданя, повѣсти, романы, дѣточы книгы), успѣшный драматик, сценариста и режисер понад десяткы филмох о културѣ, традициях, истории и вызнамных особах родного края. Вшиткы рецензенты зазначали неповторность штилу: поеднаня фантастичного з реалистичным, трагичного, комичного и лиричного, свойску манѣру росповѣди, напятый сюжет, тонке одчутя ритму, словно-звукового низаня речи, стямили близкость його писма до химерных романох и прозы Г. Гарсия Маркеса.[6]
| „ | Нигда ем не намѣряв ся зобразити реалность: на тото суть преса, радио, телевизия, интернет. Рисую живот не реалный, а тот, што ми ся любить, творю новый свѣт, котрый ся, ачей, полюбить и моим читателям. | ” | |
| |||
Д. Кешеля пише по украинскы, але густо домѣшуе з руснацкой народной бесѣды, хоть сам, як урядник сферы масмедий, печливо ся осокочуе всякых контактох з русинскыма организациями и нияк ся не участнить в их акциях.[2] Его героями суть «шалены Руснаци», в его книгах нанезрахованя историчных и политичных подробностей, о котрых пише зоз сарказмом и «шаленым гумором, што додавать збѣснѣлой скорости его творам: лем перше есь быв в серединѣ книжкы, а вже есь на околици, а й сама держава уж ся зостала за готаром».[7]
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]- В часѣ штудий на универзитѣ на первом рочнику Кешеля написав филозофско-поетичны Монологы-молитвы за котры го обвинили з «выкривлѣня совѣтской реалности и замаху на социалистичный реализм» а лем чудом го не выгнали.[8]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Поп, Іван: Кешеля Дмитро //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 331–332
- Картка: Кешеля Дмитро Михайлович. Сервер журналістів. http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0133136.htm. [перевірено 2021-10-23].укр.
- Хланта І. В.: Кешеля Дмитро Михайлович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 158–159
- Ходанич П. М. (2012). Кешеля Дмитро Михайлович. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11859. [перевірено 23.10.2021].укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 Оксана Кришталева (17.12.2017). Дмитро Кешеля повертається з "Родаками". korali.info (Львов). https://korali.info/cikavi-lyudi/dmitro-keshelya-povertaetsya-z-rodakami.html. [перевірено 2021-10-24].
- ↑ 2,0 2,1 Поп, Іван
- ↑ Хланта І. В.
- ↑ 4,0 4,1 Ходанич П. М.
- ↑ 5,0 5,1 Картка: Кешеля Дмитро Михайлович
- ↑ Ніна Бернадська (2017.04.14). Пора заново відкрити Дмитра Кешелю. Закарпаття онлайн. https://zakarpattya.net.ua/News/168893-Pora-zanovo-vidkryty-Dmytra-Kesheliu. [перевірено 2021-10-24].
- ↑ Мар’яна Нейметі (2014.01.12). Дмитро Кешеля: "Те, у що перестаєш вірити, назавжди зникає...". Закарпаття онлайн. https://zakarpattya.net.ua/Zmi/118602-Dmytro-Keshelia-Te-u-shcho-perestaiesh-viryty-nazavzhdy-znykaie. [перевірено 2021-10-24]. "Несмотря на то, что я ВООБЩЕ не владею украинским языком, а уж тем более русинским, читаю Дмытра с улыбающимся восторгом, воспринимая его тексты как мелодию. И где-то на странице тридцатой забываю, что читаю на непонятном языке - все герои Кешели просто живут со мной, вызывая смех и грусть, гнев и удивление, родные до слёз, простые, понятные и бесконечно глубокие в своей философской простоте. На мой взгляд, Дмытро один из лучших в сегодняшней литературе. Я й українську вивчив завдяки Кешелі: так хотілося пірнути вглиб його творів. :-)) Долгих творческих лет Автору! (Станислав Константинов, читатель)"
- ↑ Варвара Потуремець, ред. (2018). Магічний реалізм творів Дмитра Кешелі. Серія "Сучасні українські письменники". Інтелект-реліз, вип. 27. Полтава: Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. pp. 5–6. https://chtyvo.org.ua/authors/Poturemets_Varvara/Mahichnyi_realizm_tvoriv_Dmytra_Kesheli_intelekt-reliz.pdf.