Гнайс

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнайс
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Гнайс (нѣм. Gneis) — горнина з лупковатов текстуров, утворена при метаморфичных процессах, зложена з кварца, полевого шпата и плагиоклаза, подля зложѣня близка до гранита.

Властности[едітовати | едітовати жрідло]

  • Густота: 2,65-2,87 г/цм3.
  • Офарблѣня: сѣре, сѣро-бѣле, буре, барнасте, ружове, червене.
  • Текстура: пасмовата, лупковата.

Вѣк и росширѣня[едітовати | едітовати жрідло]

Велми роширена горнина в найдавнѣйшых участках земной коры. Гнайсы — найдавнѣйшы горнины на Землѣ. Подля цирконов, котры в них находят ся, можеме гадати о вѣкови планеты. Найдавнѣйшый циркон объявленый в гнайсах Джек-Хиллз в Австралии и мать вѣк 4,4 млрд. рокы. Иншы виды гнайсов сформовали ся в архейской добѣ.

Придатность[едітовати | едітовати жрідло]

Прыдатны на выроблѣня шутру, ходниковых плит, як обкладовый камѣнь. Односить ся до горнин посередной одолности.

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Поленов Б. К. Гнейс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. СПб., 1890—1907.

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]