Горнина

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типичный знак седиментных горнин — пасмовитость

Горнины — природны гетерогенны неорганичны материалы, якы ся вытворили в процесѣ геологичного формованя земной коры и суть частьов земной коры.[1][2] Наука, яка ся занимать горнинами, называть ся петрология, од (гр.) πέτρα, petra, камѣнь и λόγος, logos, знаня, учѣня.

Класификация[едітовати | едітовати жрідло]

В сучасности ся за найвгоднѣйшу поважуе класификация горнин подля их походжѣня. В том аспектѣ горнины ся дѣлять на магматичны (вулканичны), метаморфичны (перетворены) и седиментны (усаджены).[1][2] Магматичны и метаморфичны чинять около 90%, а седиментны 10%, але на поверху Землѣ седиментны горнины занимають 75% плохы.[2]

Магматичны горнины[едітовати | едітовати жрідло]

Магматичны горнины створили ся як резултат выливу и застываня магмы.

Седиментны горнины[едітовати | едітовати жрідло]

Седиментны горнины суть резултатом усаджѣня (механичного, хемичного, органичного) з воды и воздуха продуктох роспаданя магматичных и метаморфичных горнин, останкох живых организмох тай подобного.

Метаморфичны горнины[едітовати | едітовати жрідло]

Метаморфичны горнины появили ся в глубинах земной коры наслѣдком перетворѣня магматичных або седиментных горнин под высокым тиском, температуров дѣйов горячых газох и течей.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Мала гірнича енциклопедія, том 1, с. 285.
  2. 2,0 2,1 2,2 Большая Советская Энциклопедия.