Михал Гиряк

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Гиряк Михал)


Михал Гиряк

Уроджѣня27. новембер 1933
Пыхнѣ, окр. Снина, Чехословацка република
Умертя23. марец 2007 (73 рокы)
Пряшов, Словакия
Занятяпедагог, научник, фолклориста
Язык творохруськый, украинскый
НародностьРусин
Родомз Пряшовщины
Горожанствословацке
Едукациядоктор филозофии
Жанрыфолклористика, етнография

Михал Гиряк (27. новембер 1933, Пыхнѣ, округ Снина, Чехословакия — 23. марец 2007, Пряшов, Словакия) — научник, педагог, збератель и студователь фолклора Русинов Словакии.

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Родив ся в селянской родинѣ. Абсолвовав русску гимназию в Гуменном (1944–1952) и филологию на Высшой педагогичной школѣ в (1952–1957). В роках по украинизации быв редактором часопису Дружно вперед (1957–1960), выдаваного Культурным Союзом Українських Трудящих Словаччини (КСУТ). Неодовго лишать редакторску роботу и занимать ся етнографиов и фолклористиков на постдипломных студиях при универзитѣ Яна Амоса Коменского в Братиславѣ (1960–1963). Одтогды зараблять на живот як научный працовник универзиты Павла Йозефа Шафарика в Пряшовѣ (1960–1971) въедно з Миколом Мушинком). Ту робить и яко педагог: читать лекции з фолклористикы (1960–1998). Року 1965 здобывать ступень кандидата наук на Народописном институтѣ Словацкой академии наук и докторат из филозофии на Карловой универзитѣ в Празѣ.

Научна робота и публикации[едітовати | едітовати жрідло]

М. Гиряк выдав семитомну зберьку Українські народні казки Східної Словаччини (1965–1979) и стилистичну анализу того обсяжного фолклорного материала (1983). Опублікував цирка 350 рецензий, статей, научных ознаймѣнь. Опубликовав серию статей о народных казкарях Выходной Словакии (О. Демян, А. Кимак, И. Станко, С. Полянскый и др.), розвѣдку о Ф. Лазорикови и Ю. Костюкови.

По нѣжной револуции М. Гиряк уже мог отворено говорити, же Русины суть окремым народом и мрѣяв, же даколи годен буде выдати зобраны ним казкы в оригиналѣ, а не так, як мусѣв в добѣ украинизации.[1]. В роках 1993–2000 в русинском тыжденнику Народны Новинкы опубликовав енциклопедичного типа описы 160 валалов Пряшовского края.

Окремыма выданями выйшли:

  • Українські народні казки Східної Словаччини (1965–1979, 7 томы);
  • З глибини віків (антологія, 1967)[2];
  • Гора до неба. Українські народні казки Східної Словаччини (Ужгород, 1968)[3];
  • Бібліографія фольклору Пряшівщини 1945–1969 (1970)[4]
  • Фольклористичні намагання українців Східної Словаччини за післявоєнний період (1973);
  • Вступні формули українських народних казок Східної Словаччини (1976);
  • Чарівні стежки (зберька авторскых казок, 1979);
  • Народна проза Стащинської долини (1979).
  • Пісні Ю. Колинчака (1982);
  • Дзвони не втихають (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 1, 1982);
  • Шляхами віків (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 2, 1985);
  • Голос Кичар (тритомник народ. казок в літ. оброб. автора, том 3, 1986);
  • Народні пісні села Орябина (1986)[5];
  • Поетика українських народних ліричних пісень Східної Словаччини (1989)[6];
  • Співанкы Анны Мацібобовой (1993);

Сповнив ся сон Михала Гиряка[едітовати | едітовати жрідло]

Карпаторусинскый науковый центер в ЗША выдав двоязычну зберьку "In the Seventy-Seventh Kingdom": Carpatho-Rusyn Folktales — "В сїмдесятій семій країні": Карпаторусиньскы приповідкы — Hardcover – 2015, by Mikhal Hiryak (Author), Patricia A. Krafcik (Translator), русинську часть потовмачив Штефан Сухый.

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Федір Ковач. Гиряк Михайло // Ковач, Федір (упор.). Краєзнавчий словник русинів-українців / Пряшівщина. Союз Русинів-Українців Словацької Республіки. Пряшів, 1999. С. 85.
  • Paul Robert Magocsi. Hyriak, Mykhailo // Magocsi, Paul Robert and Pop, Ivan (eds.). Encyclopedia of Rusyn History and Culture. University of Toronto Press. Toronto – Buffalo – London. 2002. P. 202.
  • Петро Медвідь. Сімдесята сема країна в Пряшові. // Podkarpatska Rus, Časopis Společnosti přatel Podkarpatské Rusi. 3/2016, s. 13.
  • Микола Мушинка. Умер Михайло Гиряк. // InfoРусин, інформачный місячник Русинів Словеньска. 2007, ч. 4. С. 5.

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Петро Медвідь. Сімдесята сема країна в Пряшові. // Podkarpatska Rus, Časopis Společnosti přatel Podkarpatské Rusi. 3/2016, s. 13.
  2. Антология обсягуе 300 спѣванкы, 13 одклятя, описы обрядов, 370 пословицѣ, 150 гаданкы, 40 казкы, легенды и переказы.
  3. Гиряк М. Гора до неба. Українські народні казки Східної Словаччини Ужгород: Карпати, 1968. — 136 с
  4. Бібліографія фольклору Пряшівщини, 1945–1969 / уклав Михайло Гиряк. — Пряшів: Видав ЦК КСУТ, 1970. — 58 с.
  5. Народні пісні села Орябини / упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., післямова та примітки Михайла Гиряка. — Пряшів, 1986. — 249 с., іл. : ноти.
  6. Гиряк М. Поетика українських народних ліричних пісень Східної Словаччини / Михайло Гиряк . — Братислава; Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво: Відділ української літератури, 1989 . — 326 с.