Гагиография

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Стратилат, гагиография-икона

Гагиография, од (дгр.) ἅγιος "(h)ágios святый" и γράφειν "gráfein писати" — сфера церковной истории и литературы, котра ся занимать описом живота святых.[1]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Гагиографии святых взникли на основѣ дѣяний апостолох, переказох о христианских мучениках в Римской империи в первых сторочах христианской еры.. Тоты гагиографии мали за цѣль наставляти вѣрных на примѣрах живота святых и аскетох. За первого гагиографа ся поважуе Атаназ Александрийскый, автор книгы Живот Святого Антония, котра стала ся класичным взором про далшый вывой жанра. Первый зборник гагиографий склав Евсевий Кесарийскый, обсяговав он описы дѣянь мученикох, котры жили в добѣ, предошлой гонѣням Диоклетиана.[1]

Иншы вызнамы[едітовати | едітовати жрідло]

Термин гагиография мать тыж пейоративный вызнам в устах агностикох и скептично наставленых ку христианству писательох.[2]

В бѣжном поужитю означѣня гагиография ся приписуе тыж хотьякым свѣтскым биографиом, котры суть написаны безкритично и глорификують описовану особу.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Henryk Fros SJ, Franciszek Sowa: Księga imion i świętych. T. 6: W-Z. Kraków: WAM, Księża Jezuici, 2007, s. 608. ISBN 978-83-7318-736-8. (пол.)
  • Władysław Kopaliński: Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1983, s. 166. ISBN 83-214-0333-6. (пол.)
  • Лещинский А. Н., Лещинский Л. А.: Агиография // Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. (ISBN 978-5-8291-1084-0 Академический Проект) (ISBN 978-5-98426-067-1 Гаудеамус), сс. 24–25. (русс.)

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Лещинский А. Н., Лещинский Л. А.
  2. Henryk Fros SJ, Franciszek Sowa.
  3. Władysław Kopaliński

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Hagiografia на польскій Вікіпедії.