Волосинка

Волосинка (Sylvia communis) є малым видом співака з родины Sylviidae.

Опис

Меншый як воробель. Росте до довжкы 13–15 цм a роспятя крыл мірять 19–23 цм. Вага пак колыше міджі 12–17 ґ. Верьхню часть тїла мать сивобуру, спід білавый і бокы світло буры. Раменны пірка і великы кровкы суть арджаво врубчаты. Хвіст мать тмавый, із світлишыма краями, карк білый і лабкы буры. Є поглавно діморфный.. Самцї мають сиву голову, шыроку білу смужку коло ока, ружовкасту грудь а окрово червены дуговкы ока. Саміцї мають голову бураву, грудь світло бежову і буры дуговкы. Молоды птахы іся подобають саміцям.

Спів, якым ся самцї озывають з высшых місць або за куртого трепавого лїтаня, є швыдкый, голосный і зложеный з жватлявых звуків. Вабить тлуменым „вегд-вегд“ або „воід–воід“, варує грубым „варр“.

Росшырїня

Гнїздить у векшынї Европы з вынятком северной Шкандінавії, в Малій Азії, западній і середнїй Азії і северозападнїй і северозападнїй Африцї. В середнїй Европі ся стримує од апріля до септембра. Належыть міджі стяговавы виды на довгу оддаленост, зимує в субсагарьскій Африцї, Арабії і Пакістанї.

Про гнїздїня выглядавать одкрыты країны з поростами кряків, найлїпше тернистых, краї лїсив, паркы ітд.

Страва

Жывить ся головно хробаками, павуками, слимаками, на осїнь тыж жере бобулї.

Гнїздїня

Поглавно дозрївать в першім роцї жывота. В середнїй Европі гнїздить 1x аж 2x ročně од мая до юла. Міскове гнїздо з травы, корїнків і хлупів будує добрї скрыте в крякаг або в інпій густій веґетації, часто в поростах копрівы. Все ся находить низко, звычайно у вышцї 20–50 цм над землёв. В єдній зношцї є 4-5 світлых, буро флякастых, 18,4 x 14,0 мм великых яєць, на котрых сидять по час 11-13 днїв черяво обомі родічі. Молодята пак гнїздо опущають по 10–12 днях і іщі дас 1 тыждень суть мімо нёго кормлены. Найвысшый зазначеный вік є 7 років і 10 місяцїв.

Чісленость

В ярї 1969 быв бігом позорованя ярьного прилїтаня волосинок на гнїздовиска зазначеный масівный пропад чісла екземпларів. З дослїджованя, яке пробовало тот пропад высвітлити наслїдно выплинуло, же прічінов є высушованя южного окрая Сагары, Сагелу, котре прямо пособить на чісленость виду. Бігом єдиной зимы притім запрічінило счезнутя 70 % популації гнїздячой у Великій Брітанії. Чісленость виду ся в цїлій Европі драматічно знижовала аж до початку 70. років, од roku 1980 потім у нёй годен зазначіти слабый рост.

Одказы

Далшы інформації о темі на проєктах Фонду Вікімедія:

	мултімедіалный обсяг на Вікіскладї
	інформації о таксонї на Віківидах

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Pěnice hnědokřídlá на чеській Вікіпедії.

Література

Svensson, L.; Grant, P. J.; Mullarney, K.; Zetterström, D.: Der neue Kosmos-Vogelführer - Alle Arten Europas, Nordafrikas und Vorderasiens. Franckh-Kosmos Verlags-GmbH & Co., Stuttgart. 1999. ISBN 3-440-07720-9 (německy)
Berthold, Peter; Vogelzuґ - Eine aktuelle Gesamtübersicht. WBG, Darmstadt. 2007. ISBN 978-3-534-20267-6 (německy)
Bezzel, Einhard: Ptáci. Rebo Productions CZ, Dobřejovice. 2003. ISBN 9788072342921
Dierschke, Volker: Ptáci. Euromedia Group, k. s., Praha. 2009. ISBN 978-80-242-2193-9

Екстерны одказы

Ґалерія голосів волосинкы на вебі xeno-canto Europe