Велика французьска револуція
Велика французька револуція (фр. Révolution française) — є означіня про час історії Франції міджі роками 1789 і 1799, то єсть згруба од зозваня ґенералных ставів кралём Людовіком XVI. по ухоплїня моці Наполеоном Бонапартом.
Тогдышня абсолутна монархія во Франції была під час нёй нагороджена панованём народа і републіканством; французька галузь римокатолицькой церькви была змушена до радікалній рештруктуралізації. І кідь ся Франція по впаджіню першой републікы Наполеоновым переворотом метала 75 років міджі републіков, царьством і рештавраціов колишнёго кралёвства, револуція і наперек тому значіла дефінітівный конець про старый режім. В людовых представах тїнїть і наступны револуції з років 1830 а 1848.
Причины
[едітовати | едітовати жрідло]Аналіз причин Французької револуції дотеперь вызыває спор істориків.
У своёму державном устрої в 18. сторочі Кралёвство Франція было абсолутнов монархіёв, яка ся спирала на сістему централізованой бюрократії і на стале войско. Но між кралёвсков владов, яка была абсолутно незалежна од пануючіх класів, і привілеёванымы станами суспільства єствовала унія — за одказ духовенства і дворянства од політічных прав. Державна влада цїлов своёв силов і вшыткымы засобами, які мала в своїм роспоряжіню, охраняла соціалны привілегії тых двох стану общества. В тот самый час зростав вплыв третёго стану — вшыткых, ко не належав до першых двох.
На прикінцю XVIII. сторочя Франція была єднов із найбогатых країн Европы, уступаючы в розвитку лем Кралёвству Великой Брітанії і Голландськой републіци. В тот самый час в країні, яка была абсолутнов монархіёв, не было ни єдного общественного контроля над бюджетом, якый промином многых стороч быв дефіцітным. Краль Людовік XVI. щедро кольтовав грошы, включно з войсковыми кальтунками на відомство семирічной войны і підпору колоній в Америцькой револуції, і державный довг досяг великых розмірів. Половка бюджету ішла на выплаты процентів по заборгованости. Повышиня податків лягло на плечі третёго стана, бо першы два были ослобожены од оподаткуваня. Сітуацію ускладнили неврожаї в 1780. роках і пауперізація обывательства.
Глядючи выход з морочливої пологы, у 1789. роцї краль рішив зозвати Генералны штаты — французькый парламент, якый не зозвали од 1614. року. Зозваня Генералных штатів мало за цїль установляня нової сістемы податків, які включали бы податкы на землю, і які мали бы платити тыж першы два станы. Бізуно, дворянство і духовенство стрітили такую ідею спротивом. Розвила ся борьба за-заступництво і сістему голосованя в Генералных штатах.
Ідеологічну базу протистояня старому режиму і револуційным силам застачали ідеї Просвітництва.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Французька революція на україньскій Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.