Велика мадярска низина

Матеріал з Вікіпедія
Колодязь в гортобадьской пустѣ
Подкарпатска низина, Украина
Салашскый живот во Войводинѣ
Образ зоз хорватской Баранѣ

Велика мадярска низина, мад. Alföld, давнѣйше Nagy Magyar Alföld, морфологично представлять собов найзападнѣйшу часть евразийского степа, од котрого оддѣлена подковов Карпат. Обща плоха около 93 000 км².

Лежить на територии шѣстьох держав: Мадярщина, Румыния, Сербия, Словакия, Украина, Хорватия. Простерать ся од сѣвера на юг на 460–500 км, од запада на выход на 220–290 км.[1]

Мадярщина[едітовати | едітовати жрідло]

На територии днешной Мадярщины лежать 52 000 км² циже 56% общой плохы Великой мадярской низины. Понижать ся од сѣвера на юг, а ей найвысша точка, горбок Гопортьок,[2] з надморсков вышков 183 м н.м. находить ся около села Нѣрбогат 47°45.4′N 22°2′E / 47.7567°N 22.033°E / 47.7567; 22.033 в залѣсненом теренѣ и означена геодезичным знаком HP 1961.[3] Найнизша точка, варошска часть Ялова, мад. Gyálarét, города Сегеда на югу Мадярщины з надморсков вышков 75,8 м н.м.

Окрем того понижѣня од сѣвера на юг, понижать ся од западного и выходного края ку серединѣ, ку корыту Тисы, так же землѣ попри Тисѣ суть найнизшы.[1]

Румыния[едітовати | едітовати жрідло]

В мадярской фаховой литературѣ тота сторона называна Kelet-Alföld (выходна низина). Складать ся з трьох части: Сатмарска низина, рум. Câmpia Someșului; Керешскый край, рум. Crișana; Темешварскый Банат, рум. Banat.

Сербия[едітовати | едітовати жрідло]

Сербска часть лежить во Войводинѣ и складать ся з Южной Бачкы, Западного Баната и Выходного Срѣма.

Словакия[едітовати | едітовати жрідло]

Словацка часть называть ся Выходословацка низина, словен. Východoslovenská nížina.

Украина[едітовати | едітовати жрідло]

Украинску часть Великой мадярской низины называють Подкарпатска низина, укр. Закарпатська низовина. Суть то найуроднѣйшы и про земледѣлску продукцию найвгоднѣйшы землѣ Закарпатской области.

Хорватия[едітовати | едітовати жрідло]

Хорватска часть складать ся з бывшой жупы Бараня, хорв. Baranja и Выходного Срѣма, хорв. Srijem.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Alföld.2. //Révai nagy lexikona. 1. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911. мад. С. 341.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Alföld на мадярьскій Вікіпедії.