Біціґель
Біціґель є єдностоповый транспортный механізм, рушаный мускулнов силов біціґлісты.
Історія вынаходу і еволуція[едітовати | едітовати жрідло]
Быв вынайдженый Карлом фон Дрезом в роцї 1817 в Карлсруе в Нїмецьку. Хоснованя біціґля спозначно выростло в часї Другой світовой войны, коли погонны материалы были выградно придїлёваны про войско. Але уж в 60-х роках минулого стороча наслїдком моторизації в США на біціґель зачали позерати, як на дїточу забаву. Авшак з ростом здравотных проблемів в претехнізованом сполоченстві од многых деценій мож видїти неустаючу ренесанцію біціґля. Од рока 1992 до 2002 было на світї выроблено веце як міліарда біціґлїв[1] і їх продукція все росне[2].
Предности біціґля[едітовати | едітовати жрідло]
- Дохторы допоручують біціґель про удержаня и оправу здравотного стану. Біціґлёваня посилюе сердце и кровный обіг, метаболізм, а тыж и цїлково благотворно вплывать на псіхіку.
- Транспортны фахманы оцїнюють на біціґлю то, же же є екологічно чистый, а при тім в хаосї містьской доправы практично не поступить ся перед моторовым транспортом.
- Турісты похвалюють собі, же їзда на біціґлю означать стале перебываня в природї, тогды як з окна авта, што ся несе великов скоростёв в транспортном потоку, не мож увидїти ани десятину того.
Тїнёвы стороны біціґля[едітовати | едітовати жрідло]
Біціґель є вецей-менше сезонный транспорт. Біціґліста є выставленый вшыткым розмарностям природы. На біціґлю не мож переконати великы дістанції в слушном часї, як того даколи потребує днешный чоловік. На біціґлю не повезете великый ладунок. Але тото вшытко дасть ся рішити комбинаціев біціґля з моторовым транспортом.
См. тыж[едітовати | едітовати жрідло]
Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]
- Ivo Hrubíšek. Na kole za zdravím. Olympia. Praha, 1982.