Буковскы Верхы

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Буковскы Верхы
Bukovské vrchy (слов.)

Верх Чернины (929 м), зачаток Буковскых Верхов и Восточных Карпат
Верх Чернины (929 м), зачаток Буковскых Верхов и Восточных Карпат
Надморска вышка найвекша 1221 м Кременець
Умѣстнѣня Границя Словакии и Польщи
Горске пасмо Буковскы верхы


Буковскы Верхы (слов. Bukovské vrchy, русс. Буковские горы}, пол. Bukowskie Wierchy), часть восточных Карпат, положена на сѣверовостоку Земплина. З польского и украинского боку горске пасмо несе назву Бещады, а в ширшом поглядѣ Восточны Бескиды.

Полога и назва[едітовати | едітовати жрідло]

Пасмо Буковскы Верхы зачинать ся на сѣверозападѣ од верха Чернины [1] в резерватѣ Удава, котрый е крайнов западнов частьов Народного парка Полонины, и тягне ся до крайной сѣверовосточной точкы Кременець [2] на границѣ з Польщов и Украинов. Тот сѣверный гребѣнь чинить вододѣл межи поводями ЛаборцяУга и Сяна и е зачатком восточных Карпат. Буковскы Верхы суть частьов Народного парка Полонины, котрый цѣлком належить ку поводю ЛаборцяУга. Найвысша точка — Кременець, 1221 метр.

Южна границя Буковскых Верхов тягне ся примѣрно по линии СтаринаТополяРуськый ПотокЗбой, одповѣдно ту суть верхы Гайдошик (921) 3 км на сѣвер од Тополѣ, Вышна Брацканя (911 м) над Руськым Потоком, Стѣнска (1093 м) 2 км од Збоя на граници з Украинов

Назва пасма очевидно походить од того, же горы ту суть звекша (майже на 80 %) покрыты буковыми лѣсами. В Буковскых Верхах находить ся найвосточнѣйшый населенный пункт СловакииНовоселиця, ту найменша густота обывательства и найвекша в Словакии концентрация пралѣсов.

Туристика[едітовати | едітовати жрідло]

Область Буковскых Верхов идеална про пѣшу туристику и циклотуристику. Найпопуларнѣйша пѣша траса веде по главному вододѣлному гребеню. Од року 2008 на горѣ Кременець, де ся сходять готарѣ историчных карпаторуськых регионов Пряшовской Руси, Лемковины и Подкарпатской Руси влѣтѣ в наперед оглашеный день стрѣчають ся молодежны русинскы делегации туристов зо Словакии, Польщи и Украины. Тым манифестують едноту свого народа и надѣю на сполочну геополитичну будучность. Русины з Украины указують на факт, же Украина хоче быти членом Европской унии, де Русины суть узнаны як самостатна народность.[1]

Жительство[едітовати | едітовати жрідло]

До XIII. вѣка тота территория была незаселена. В XIV.–XVI. вѣках появила ся найвекша часть сел. Обывательство Буковскых Верхов творять переважно Русины грекокатолицкого и православного вѣросповѣданя, котры бесѣдують у-диалектом («пуйдякы»), подобным до диалекта Ужанской долины.

Вызначности до навщѣвы[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Сілвія Лисінова. Русиньска молодеж з трьох штатів вєдно на горі Кременець. InfoРУСИН 2008, число 12 13, сс. 1 2.