Боснякы у Сербиї
Боснякы́ у Се́рбиї (босн. Bošnjaci u Srbiji) (горв. Bošnjaci Srbije) (серб. Бошњаци у Србији) — націонална меншына у Сербиї. У основі живуть они у реґіонови Санджак, коло Косова.
| Боснякы у Сербиї | |
|---|---|
| Є єдным из | етнічна ґрупа |
| Основна катеґорія за темов | Category:Bosniaks of Serbia |
Політика
[едітовати | едітовати жрідло]
Перва велика політична орґанізація боснякӯв из Санджака одбыла ся на конференції у Сєници, яка одбыла ся у авґустови 1917 року пуд час ракусько-мадярьской окупації Санджака. Боснійські представникы на конференції рішили просити ракусько-мадярьску власть удокремити Санджак и Новшй Пазар уд Сербії и Чорной Горы и припоциьи го ку Босні и Герцеґовині авадь хоть бы надати ёму автономію у реґіонови.[1]
По кӯнцёви Первой світовой во̄йны и сотвореня Кралёвства сербӯв, горватӯв и словенцю̄в у 1918 році реґіон Санджак иппен став частёв новосотвореной крайны. На выборах до Конституційной асамблеї, што одбылися у 1920 році, боснякы у Санджакови проголосовали за Народну радикалну партію. Головныв причинов пуддержка радикалӯв стала обіцянка, дана парі вплывовых боснякӯв, одердати компенсацію за зтрату земиль пуд час аґрарной реформы.[2]
Мусулмане у Санджакови орґанізовали ся въедно из албанцями у партію Джеміет, яка была на території Косова, Северной Македонії и Санджака. Главныв цілёв Джеміета была защита интересӯв боснякӯі и албан̄в. Джеміет было основано у 1919 році у Скопию и главлено Неджипом Драгов, а потӯм ёго братом Фергатом Бей Драгов. По основаню партії у Скопию її удділеня скоро были основані у Косово, Санджакови. Окружні и общинні удділення у Санджакови были основаны на зборах Джеміета, што одбыли ся у Новому Пазарови у 1922 році. Стріча была дуже популарна, и она хотіла босняцьку єдность намісто розкола разными політичными партіями.
Єдныв из майважных політичных фігур боснякӯв у частині Санджаку, розташованій у Сербії, був муфтій Муамер Зукорлич, який керував відродженням боснійської територіальної та інституційної організації в Сербії, Чорногорії та Боснії та Герцеговині.
Реліґія
[едітовати | едітовати жрідло]По переписови 2011 року, почти усі боснякы у Сербиї є мусулманами (99,5 %). Инні не є реліґійными авадь не заявили за свою реліґію.[3] Боснякы складавуть основу (75 %) мусулманьской общины у Сербиї, товды кой векшына другых мусулман є етнічными албанцями авадь циганами.
Демоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Боснякы, етнічна меншина, у основі проживавуть у юго-западнӯв Сербиї, у реґіонови Санджак, якый ныні розділеный миже державами Сербія и Чорна Гора. Боснякы, які у языкови самі ся называвуть санджакліє, є векшына у трёх из шести общин сербськой части Санджака: Новый Пазар (77,1 %), Тутін (90 %) и Сєніца (73,8 %) и складають общу векшыну 59,6 %. Варош Новый Пазар є културным центром Боснякӯв у Сербиї. Много Боснякӯв из реґіона Санджак переїхали у Турцію по падіню Османьской ріші. За многі рокы велика община боснякӯв из реґіона Санджак у́їхала у другі крайны, такі ге Босна и Герцеґовина, Турція, Німицько, Свеньско, ЗША, Канада, Австралія и т.д. Другу ґрупу утворюювуть боснякы, які прибыли из Босны и Герцеґовины до великых варошӯв Сербиї за XX стороча ге економічні и мижеюгославські міґранты.
Ныні векшына боснякӯв є мусулманами-сунітами и держать ханафітську секту, майвеликої и майстарої исламської юриспруденції у сунітському исламови. Даякі у сёму реґіонови, які ідентифікувуть себе ге боснякы, роблять исе позад реліґійной ідентичность ге мусулмане, айбо є етнічными албанцями и живуть у селах (Бороштиця, Доліче, Угао), котры є реґіонови Пештер. Они приняли боснійську ідентичность пуд час переписӯв через змішаны бракы у період екзістованя СФР Югославії авадь через соціално-політичну дискримінацію албанцю̄в по розпадови СФРЮ.
Знамі Родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Еюп Ґанич — бывшый президент Федерації Босны и Герцеґовины
- Расім Ляїч — віце-премєр-міністр управы Сербиї и міністр вонкашной и уднушнёй торговлі и телекомунікацій
- Сулейман Углянин — президент Партії дії Санджака и Боснійськой націоналной рады.
Иппен позерайте
[едітовати | едітовати жрідло]- Боснійсько-сербьскі удношіня
- Боснякы Чорной Горы
- Тслам у Сербиї
- Мусулмане (народ)
- Выход мусулман из Сербиї (1862)
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Kamberović 2009. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFKamberović2009 (pomoć)
- ↑ Crnovršanin i Sadiković 2001. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFCrnovršaninSadiković2001 (pomoć)
- ↑ Population by national affiliation and religion, Census 2011. Архівна копія з оріґінала зроблена 2021-03-08. https://web.archive.org/web/20210308091439/https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CERD/Shared%20Documents/SRB/INT_CERD_ADR_SRB_24619_E.doc. [перевірено 2018-12-26].
Жрідла
[едітовати | едітовати жрідло]