Боснякы у Сербиї

Боснякы у Сербиї
Боснякы у Сербиї
Є єдным из	етнічна ґрупа
Основна катеґорія за темов	Category:Bosniaks of Serbia

Боснякы́ у Се́рбиї (босн. Bošnjaci u Srbiji) (горв. Bošnjaci Srbije) (серб. Бошњаци у Србији) — націонална меншына у Сербиї. У основі живуть они у реґіонови Санджак, коло Косова.

Політика

Перва велика політична орґанізація боснякӯв из Санджака одбыла ся на конференції у Сєници, яка одбыла ся у авґустови 1917 року пуд час ракусько-мадярьской окупації Санджака. Боснійські представникы на конференції рішили просити ракусько-мадярьску власть удокремити Санджак и Новшй Пазар уд Сербії и Чорной Горы и припоциьи го ку Босні и Герцеґовині авадь хоть бы надати ёму автономію у реґіонови.^[1]

По кӯнцёви Первой світовой во̄йны и сотвореня Кралёвства сербӯв, горватӯв и словенцю̄в у 1918 році реґіон Санджак иппен став частёв новосотвореной крайны. На выборах до Конституційной асамблеї, што одбылися у 1920 році, боснякы у Санджакови проголосовали за Народну радикалну партію. Головныв причинов пуддержка радикалӯв стала обіцянка, дана парі вплывовых боснякӯв, одердати компенсацію за зтрату земиль пуд час аґрарной реформы.^[2]

Мусулмане у Санджакови організувалися разом з албанцями в партію Джеміет, яка охоплювала територію сучасного Косова, Північної Македонії та Санджаку. Головною метою Джемієта був захист інтересів боснійців і албанців. Джемієт було засновано в 1919 році в Скоп'є і очолювано Неджипом Драгою, а пізніше його братом Ферхатом Бей Драгою. Після заснування партії в Скоп'є її відділення незабаром були засновані в Косово, Санджаку та решті Північної Македонії. Окружні та муніципальні відділення в Санджаку були засновані на зборах Джемієту, що відбулися в Нові-Пазарі в 1922 році. Зустріч була дуже відвідуваною, і вона наполягала на боснійській єдності замість розколу різними політичними партіями.

Однією з найважливіших політичних фігур боснійців у частині Санджаку, розташованій у Сербії, був муфтій Муамер Зукорлич, який керував відродженням боснійської територіальної та інституційної організації в Сербії, Чорногорії та Боснії та Герцеговині.

Реліґія

По переписови 2011 року, почти усі боснякы у Сербиї є мусулманами (99,5 %). Инні не є реліґійными авадь не заявили за свою реліґію.^[3] Боснякы складавуть основу (75 %) мусулманьской общины у Сербиї, товды кой векшына другых мусулман є етнічными албанцями авадь циганами.

Демоґрафія

Боснякы, етнічна меншина, у основі проживавуть у юго-западнӯв Сербиї, у реґіонови Санджак, якый ныні розділеный миже державами Сербія и Чорна Гора. Боснякы, які у языкови самі ся называвуть санджакліє, є векшына у трёх из шести общин сербськой части Санджака: Новый Пазар (77,1 %), Тутін (90 %) и Сєніца (73,8 %) и складають общу векшыну 59,6 %. Варош Новый Пазар є културным центром Боснякӯв у Сербиї. Много Боснякӯв из реґіона Санджак переїхали у Турцію по падіню Османьской ріші. За многі рокы велика община боснякӯв из реґіона Санджак у́їхала у другі крайны, такі ге Босна и Герцеґовина, Турція, Німицько, Свеньско, ЗША, Канада, Австралія и т.д. Другу ґрупу утворюювуть боснякы, які прибыли из Босны и Герцеґовины до великых варошӯв Сербиї за XX стороча ге економічні и мижеюгославські міґранты.

Ныні векшына боснякӯв є мусулманами-сунітами и держать ханафітську секту, майвеликої и майстарої исламської юриспруденції у сунітському исламови. Даякі у сёму реґіонови, які ідентифікувуть себе ге боснякы, роблять исе позад реліґійной ідентичность ге мусулмане, айбо є етнічными албанцями и живуть у селах (Бороштиця, Доліче, Угао), котры є реґіонови Пештер. Они приняли боснійську ідентичность пуд час переписӯв через змішаны бракы у період екзістованя СФР Югославії авадь через соціално-політичну дискримінацію албанцю̄в по розпадови СФРЮ.

Знамі Родаци

<b id="mwWg">Еюп Ґанич</b> — бывшый президент Федерації Босны и Герцеґовины
Расім Ляїч — віце-премєр-міністр управы Сербиї и міністр вонкашной и уднушнёй торговлі и телекомунікацій
Сулейман Углянин — президент Партії дії Санджака и Боснійськой націоналной рады.

Діна Джанкович — Сербія и Чорна Гора 2005.

Иппен позерайте

Удкликованя

↑ Kamberović 2009. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFKamberović2009 (pomoć)
↑ Crnovršanin i Sadiković 2001. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFCrnovršaninSadiković2001 (pomoć)
↑ Population by national affiliation and religion, Census 2011. Archived from the original on 2021-03-08. https://web.archive.org/web/20210308091439/https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CERD/Shared%20Documents/SRB/INT_CERD_ADR_SRB_24619_E.doc. [перевірено 2018-12-26].

Жрідла

[FOOTNOTEKamberović2009-1] Kamberović 2009. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFKamberović2009 (pomoć)

[FOOTNOTECrnovršaninSadiković2001-2] Crnovršanin i Sadiković 2001. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFCrnovršaninSadiković2001 (pomoć)

[3] Population by national affiliation and religion, Census 2011. Archived from the original on 2021-03-08. https://web.archive.org/web/20210308091439/https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CERD/Shared%20Documents/SRB/INT_CERD_ADR_SRB_24619_E.doc. [перевірено 2018-12-26].

[1]

[2]

[3]