Анион

Матеріал з Вікіпедія
Перейти к навигации Перейти к поиску

Анион — електрично негативно набитый йон. Атом ся ставать анионом, кедь число електронох буде высше од числа протонох.

Етимология[едітоватиедітовати жрідло]

Слово йон походить од грецкого ἰόν, што е невтралный часопридавник теперѣшного часу од ἰέναι, "ити", значить "котрый иде". И так, анион, ἀνιόν, и катион, κατιόν, значить "котрый иде горѣ" и "котрый иде долов", одповѣдно, и анода, ἄνοδος, и катода, κάθοδος, значить "путь горѣ" и "путь долов", од ὁδός, "путь".

Примѣры означѣня[едітоватиедітовати жрідло]

Анионы ся означують записаньом хемичного знака частицѣ (елемента, або молекулы), причом величину набоя записують горѣ як индекс справа од означѣня зо знаком минус: Cl, SO42−, [Fe(CN)6]3−...

См. тыж[едітоватиедітовати жрідло]

Жерела[едітоватиедітовати жрідло]

  • Прохоров А.М. (гл. ред.). Физическая энциклопедия. Научное издательство "Большая Российская энциклопедия". М. 1998. Т. 1, с. 85.