Александр Пушкин

Александр Пушкин
Александр Пушкин
	Александр Сергеевич Пушкин
	Orest Kiprensky - Портрет поэта А.С.Пушкина - Google Art Project.jpg
Уроджѣня	26 мая 1799; Москва
Умертя	29 януара 1837; Санкт-Петербурґ; •вогнепальна рана
Погреб	Святогорський монастир;
Псевдоним	Александр НКШП, Иван Петрович Белкин, Феофилакт Косичкин, P., Ст. Арз. (Старый Арзамасец), А. Б. ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ;
	Influenced Джон Кітс, Волтер, Данте Аліґєрі, Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Вільям Шекспір, Джордж Ґордон Байрон, Персі Біші Шеллі
Вызначны роботы	Євгеній Онєгін, Капітанська дочка, Борис Годунов, Руслан і Людмила, Пророк (вірш), Казка про попа і наймита його Балду, Казка про рибака та рибку, Казка про мертву царівну та про сімох богатирів, Казка про золотого півника
Александр Пушкин на Викискладѣ
	VIAF:66477450; GND:118641816; LCCN:n80036579; FAST:52329; BNF:12007375v; NLKR/NLC:jn19990210513; OL:OL47908A; ЕІУ:Pushkin_O;; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Александр Серґеєвич Пушкин (рос. Александр Сергеевич Пушкин, в старій російскій ортоґрафії Александръ Сергѣевичъ Пушкинъ; 26. мая / 6. юна 1799, Москва – 29. януара / 10. фебруара 1837,^[1] Петроград) — росийскый поет, прозаик і драматик. Быват признаваный за закладателя модерной росийской литературы.

Жывот

Походив зо старого шляхтичного роду. Штудовав в Царьскім Селї на ліцеї про шляхтїцїв. Пушкін ся політічно анґажовав (сімпатізовав з декабрістами). Быв членом сполку „Зелена лампа“ і „Арзамас“. Року 1820 одышов до выгнанства до южной Росії і в року 1823 до Одесы. В року 1825 му дозволили ся вернути і він одышов до Москвы де засновав часопис Московский Вестник. Року 1831 ся переселив до Петрограду де ся оженив з Наталіёв Николаёвнов Ґончаровов. Того самого року ся став урядником міністерства загранічных дїл.

Дня 8. фебруара 1837 ся Пушкін стрїтив в бої з піштолями з миленькым своёй жены і пізнїшым французькым діпломатом Ґеорґесом д'Антгесом. Тот быв швыдкішый і стрїлив Пушкіна до бріха. В страшных муках го привезли домів, де царїв особный лїкарь проголосив ёго статус за безнадїйный. Вмер о два днї пізнїше. О ёго родину ся постарав з дожывотнов рентов царь.