Автономия

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Seal of Bangsamoro (Bangsamoro Autonomous Region in Muslim Mindanao ).png

Автономия, од (гр.) αὐτονομία своезаконность — самостатность, способность або право субъекта рядити ся властныма законами, нормами, правилами и принципами. В филозофии синонимом е автология — самостойне бытя чоловѣка, котрый рядить ся властным розумом и совѣстьов (Кант); в штатном правѣ — самостатность части територии, дакотрой социалной групы або инштитуции.[1][2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

В середновѣку екзистовали найширшы и найрознѣйшы автономии, котры бывали причинов нестабилности державной едности и общого штатного права. В сучасности державы неохотно удѣляють штатну автономию.[2]

По силѣ Сен-Жерменского мирного договору (1919) автономний статус в Чехословакии мала достати Подкарпатска Русь, але тото было реализоване лем по довгом одкладованю. Закон з дня 22. новембра 1938 удѣлив широку автономию Подкарпатской Руси.[3]

Нынѣшна практика[едітовати | едітовати жрідло]

Найширшов автономиев в штатном правѣ ся поважуе така, де автономный субъект мать властне законодарство, хоть и не во вшиткых сферах.[1] Такы автономии характерны про автономны субъекты в державах з давнов демократичнов традициев: Австрия, Германия, Канада, США, Швайц и др.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. . V Praze, 1888–1909.
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. I (1890): А — Алтай, с. 126
Автономия (по русскы). Wikisource/ЭСБЕ. https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Автономия. Одказ перевіреный 2019-05-25. 
  • Ясь О. В.: Автономія. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ISBN 966-00-0632-2; 2003 т. 1 ISBN 966-00-0734-5, сс. 23–24.
Ясь О. В.. АВТОНОМІЯ (по украинскы). ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. http://www.history.org.ua/?termin=Avtonomija. Одказ перевіреный 2019-05-25. 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Ottův slovník naučný, том 2, сс. 1082–1084.
  2. 2,0 2,1 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, том 1, с. 126.
  3. Ясь О. В.