Ŕ
Ŕ, ŕ — буква розширеного латинського алфавіта, хоснує ся в дакулькох языках. Обычно означає єдну из доповненых дрожачых вадь єдноударных фонем.
Хоснованя
[едітовати | едітовати жрідло]Баскськый язык
[едітовати | едітовати жрідло]В ортоґрафії баскського языка Сабіно Арана Ŕŕ хосновало ся як дрыжачый приголосный. Айбо в стандартному баскському алфавітови r хосновало ся в кунцьови склада, а rr — по межи голосными.
Нижньолужицькый язык
[едітовати | едітовати жрідло]Ун хоснує ся в нижньолужицькому языкови для передаваня палаталізованого /rʲ/.
Словацькый язык
[едітовати | едітовати жрідло]У словацькому языкови позначає подовженый складотворный звук [ r̩ː ] (словац. dlhé er).
Українськый язык
[едітовати | едітовати жрідло]В історичному проєкті українського латинського алфавіта Їречека буква Ŕŕ хосновала ся на позначеня мнякого звука /rʲ/, наприклад: трьох — tŕoch.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Ŕ на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).