Придавникы

Матеріал з Вікіпедія

Придавникы (тыж адъєктівы, з латиньского nomen adiectivum < adiectum „тото, што лежыть піля“) суть повнозначны змінны части речі, котры передають властности або одношіня назывників. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають.

Ступнёваня придавників[едітовати | едітовати жрідло]

Придавникы годен ступнёвати у трёх ступнях:

  1. Позітів - основны ступінь (Павло є высокый.)
  2. Компаратів - порівнавать два субєкты (Павло є высшый як Петро.)
  3. Суперлатів - вымеджує субєкт з цалку (Павло є найвысшый з класы).

Максімалный прояв якости означать частка як- на початку суперлатіва: якнайуспішнїшый, якнайкрасшый, префікс пре- приданый на початок суперлатіва выражать максімалну ознаку: пренайблаженїша і префікс пре- на початку основной формы творить форму найвысшого ступня штілово зафарблену: прекрасный, превеликый.

Нереґуларне ступнёваня придавника добрый у дакотрых языках[едітовати | едітовати жрідло]

Придавникы в русинчінї[едітовати | едітовати жрідло]

Придавникы в русинчінї дїлиме на:

  • якостны - ознакы предмета
  • односны - властность є означена через одношіня к другому субєкту
  • присвойны - приналежность особі або звірятю

За склонёванём дїлиме на:

  • тверды - новый, мамин
  • мнягкы - синїй, песїй

Дакотры придавникы суть утворены з часослов (біжати - біжачій), з придавників ся можуть творити присловникы (быстрый - быстро) або назывникы (фаребный - фаребность).

Література[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Přídavné jméno на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.