Пряшів

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Пряшів
Ерб Прапор
Центер міста
Центер міста
Основны інформації
Реґіон Шаріш
Край Пряшівскый
Окрес Пряшів
Перша змінка 1247
Жытелїв 91 498 (31. 12. 2007)
Густота населїня 1,302 особ/км²
Поштовы індексы 080 01
Ґеоґрафічны коордінаты 49°00′06″N 21°14′22″E / 49.00167°N 21.23944°E / 49.00167; 21.23944
Надморьска вышка 156 м
Містьскый уряд
Адреса Mestský úrad

Hlavná 73

080 68 Prešov 1

Веб-сторінка http://www.presov.sk/

Пряшів (словеньскы Prešov) — місто на Словеньску в Пряшівскім окресї Пряшівского краю. Лежыть у выходній части Словеньска, в долинї р. Торіса. Пряшів є адміністратівным центром Пряшівского окресу і Пряшівского краю.

Пріматором є Павел Гадярі

Історія[едіт.]

Початкы населїня той теріторії ідуть аж до добы камяной, о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з добы бронзовой, коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з Рімсков рішов. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова Славянами з перелому 8. і 9. стороча.

На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до угорьского штату. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля Белу IV. з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль Андрій III. Пряшову містьскы права, котры росшырив краль Людовит I. в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало слободным кралёвскым містом.

В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту цехы (скоряницькый, ковальскых і под.) і в тім часї ту жыло дас 2000 людей занимаючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля Ладїслава Погробка свій першый містьскый ерб. Дякувші господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів.

Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступуючі реформації і протигабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як пряшівскы яткы, коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору Імріха Текеліго, ведучому протигабсбурского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём ґрекокатолицькой єпархії в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло Русинів і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна жыдівска комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застаралый способ здобываня солї нагородженый модернїшым россяглым комплексом.

Історічны містьскы домы

Походжіня назвы міста Пряшів Леґенда повідать, же кідь ся в 12. сторочу угорьскый краль Бело II. Слїпый, стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як го вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Названя „Пряшів“ ся обявує од 16. стороча.

Перегляд вызначных історічных подїй

  • 4.-5. стор. - приход Славян на теріторію Пряшова
  • 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова
  • 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём Андріём III.
  • 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, Кошіцї, Бардеёв, Левоча, Сабінов)
  • 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові
  • 1453 – першый ерб Пряшова
  • 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля Ладїслава В. Погробка)
  • 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая
  • 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер верьхнёго Угорьска, Народна културна памятка
  • 1687 – Караффовы яткы, 24 поправеных міщанів
  • 1703 – початок найвекшого протигабсбурского повстаня на чолї з Франтїшком II. Ракоціём
  • Конець 18. стороча – першы Жыде пришли до Пряшова
  • 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного ґрекокатолицького єпіскопства
  • 1848 – ставляня 1. жыдівской сінаґоґы
  • 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів
  • 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена Словеньска Републіка Рад
  • 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы
  • 19.1. 1945 – ослободжіня Пряшова Червенов Арміёв, конець 2. світовой войны
  • 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов
  • 1972 – Солівары – ся ставають народнов културнов памятков

Културны памяткы[едіт.]

Храмы[едіт.]

У містї є римокатолицькый храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, ґрекокатолицькый храм св. Йоана Хрестителя, православный храм св. Александра Невского з 1950 р.

Жытелї (Обывательство)[едіт.]

У містї жыє 91 498 жытелїв.

Народностне зложіня (2001 p.):

Реліґійне (Набоженьске) зложіня (2001 p.):



1 : Адміністратівна і ґеоґрафічна єдиніця. 2 : Ґеоґрафічна єдиніця.