Меджіславяньскый язык

Меджіславяньскый язык
меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk, ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ
	; Прапор міджіславянчіны
Быв створеный	Ян ван Стенберґен, Войтех Мерунка
Setting and usage	—
Цалково говорцїв	7000 (2020)
Category (purpose)	штучный язык Меджіславяньскый язык;
Писмо	латиніка, кіріліця, глаголіця
Реґулованый	Міджіславяньскый комітет
Языковы коды
ISO 639-1	—
ISO 639-2
ISO 639-3	isv
Вікіпедія
	Мерькуйте: Тота сторінка обсягує фонетічны сімболы МФА в юнікодї.

Меджіславя́ньскый язык (меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk, ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ) — є проєкт штучного языка для взаємной зрозумілости серед Славян. Перву мнджіславяньску ґраматіку выдал в роцї 1665 хорватьскый священник Юрій Крижанич. Тераз найбарже знаным і актівным варіантом меджіславяньского є Славяньскый (Slovianski) з року 2006, котрый ся базує на вшыткых славяньскых языках, по части также на русинчінї і старославянчінї.^[2] Бісїдує ним приближно 3000–4000 людей.

Історія

Традічно, меджіславяньскый язык быв близко звязаный з панславізмом. Прихылникы той ідеолоґії вірують, же вшыткы Славяне суть єдиный народ і напрямляють ся до їх културно-політічного споїня. Сполочно з думков про сполочный славяньскый штат повстала ідея сполочного славяньского языка. Деякы думали, же роль цїлословяньского языка має быти російскый язык, язык найвекшого і найлїпшого славяньского штату, материньскый язык практічного половины вшыткых славян і говорять іщі 15-20%.

Проєкт «Славяньскый» (Slovianski) быв основаный в роцї 2006.

Алфавіт

Меджіславяньскый може быти написаный латинчінов так і кіріліцов:

Латиніка	Кіріліця	Алтернатіва	Высловность
A a	A а		a
B b	Б б		b
C c	Ц ц		ts
Č č	Ч ч	лат. cz, cx	tʃ
D d	Д д		d
DŽ dž	ДЖ дж	лат. dż, dzs, dzx	dʒ
E e	Е е		e
Ě ě	Є є	лат. e, кір. е (або ѣ)	je
F f	Ф ф		f
G g	Г г		ɡ
H h	Х х		x
I i	И и		i ~ ji
J j	Ј ј	кір. й	j
K k	К к		k
L l	Л л		l
Lj lj	Љ љ	кір. ль	lʲ
M m	М м		m
N n	Н н		n
Nj nj	Њ њ	кір. нь	nʲ
O o	О о		o
P p	П п		p
R r	Р р		r
S s	С с		s
Š š	Ш ш	лат. sz, sx	ʃ
T t	Т т		t
U u	У у		u
V v	В в		ʋ
Y y	Ы ы	лат. i, кір. и	ɪ
Z z	З з		z
Ž ž	Ж ж	лат. ż, zs, zx	ʒ

Во културї

Тоты персонажы філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хосновають меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык^[3]. Маргул зазначів, же рїшив хосновати меджіславяньскый язык, абы жаден із словяньскых народностей не узнав себе в ёго історії^[4].

Примір тексту (Отче наш)

Латиніка	Кіріліця
Otče naš, ktory jesi v nebesah,nehaj svęti sę imę Tvoje. Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. I ne vvedi nas v pokušeńje, ale izbavi nas od zlogo. Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. Amin.	Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. Амин.

Література

Barandovská-Frank, Věra. Panslawische Variationen. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, ISBN 978-3-631-61328-3, pp. 209–236.
Duličenko, Aleksandr D. Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 75–101.
Kocór, Maria, et al. Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, ISBN 978-3-319-71116-4, 978-3-319-71117-1), pp. 15–30.
Meyer, Anna-Maria. Slavic constructed languages in the internet age. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp. 287–315.
Meyer, Anna-Maria. Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, ISBN 978-3-86309-233-7.
Merunka, Vojtěch, Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers (Lukáš Lhoťan, 2018, ISBN 9788090700499).
Merunka, Vojtěch. Neoslavonic zonal constructed language. České Budějovice, 2012, ISBN 978-80-7453-291-7.
Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. Neoslavonic Language. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 114–134.
Рупосова, Л.П., История межславянского языка Архівовано 6 октобра 2021.. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 (ISSN 2224-0209), pp. 51–56.
Steenbergen, Jan van. Constructed Slavic languages in the 21st century. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 102–113.
Steenbergen, Jan van. Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej Архівовано 1 юлія 2021.. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. ISBN 978-83-65483-72-0, ISSN 1896-9585, pp. 47–61.

Референції

↑ Kocór, p. 21.
↑ Язик за шицких славянох на основох русинского
↑ "Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка (по ru). https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka. [перевірено 28 January 2019].
↑ Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens (по cs). https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti. [перевірено 2 September 2019].

Екстерны одказы

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

[Kocór,_p._21-1] Kocór, p. 21.

[2] Язик за шицких славянох на основох русинского

[3] "Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка (по ru). https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka. [перевірено 28 January 2019].

[Nabarvené_ptáče_aneb_Bolestivé_pochybnosti_o_poslání_živočišného_druhu_Homo_sapiens-4] Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens (по cs). https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti. [перевірено 2 September 2019].

[1]

[2]

[3]

[4]