Колач

Човколадні колачі

Коричневі колачі из какао

Добош торта єдна из первых видӯв колача

Кола́ч — солодкый істяник причиненый многыми добавниками, главны инґредієнтыколача є мӱд авадь цукор, масло, молоко, оріхы и друга овоцина, яйця, човколада авадь какао и всяка овоцина и мармелада). Може быти различного облика, аци майчасто є круглого ци прямоуголного обліка. Істяникы иы кіста называвуть ся сытні колачі авадь колачиды.

Історія

Колачі и посластици были ищи из древньых часӯв. Пекли их старі Египтяне, Грекы, Римляни. Китайськый изюм, молоко у порошкови, у свю̄м товару мав го каждый торговиць, путник и вандраш Марко Поло. Перві колачі из солодкого сыра (сира и меда), своёверзна подоба торты и сыра (чізкейк) учиненоє у Грецьку у час первой Олімпіады , у 776 році до. н. е.

Термін „торта“ мать зовсім другу історію. Тото є перевод вікінгӯв старнордицкого слова „кака“.

Старі Грекы за колач звали πλακοῦς (plakous), што је изнамо уд речи за „равно“, πλακόεις (plakoeis). Печена є из мукы помішаной из яйцьми, молоком, оріхома и медом. Они су исто тако имали торту звану „сатура“, која је била равна тешка торта. Током римског периода, назив за колач је постао „плацента” који је изведен из грчког израза. Плацента се пекла на подлози за упічку авадь косиці за упічку.

Ґалерея

• 
  Украшена торта
• 
  Торта за нӯч вестиця у обліку дыні
• 
  Свальбна торта на свальбнӯв представі.